Прилад для відновлення кінескопів

Ремонт кінескопів – завдання актуальна та економічно доцільна. Для її вирішення автор пропонує нескладний прилад, який можна виготовити самостійно. Прилад набагато компактний і зручний у роботі, а головне – дешевше фірмових, але не поступається їм по ефективності.

Несправності кінескопа є досить частою проблемою при ремонті телевізорів і моніторів. Високі напруги і складний температурний режим досить скоро виявляють порушення технологічних норм при складанні кінескопа. Несправності кінескопів досить різноманітні і мають свої способи усунення з допомогою різноманітних хитрощів. Найчастіше майстри стикаються з падінням емісії катодів і міжелектродному замиканням.

Одним з методів підвищення емісії катодів є підвищення напруги накалу кінескопа. Інший метод – регенерація катодів високовольтних розрядом, випалюють поверхневий шар. Успішність цієї процедури, як бачиться авторові, залежить значною мірою не від самого приладу і способів впливу на поверхню активного шару, а від якості і стану катодів відновлюваного кінескопа. Міжелектродному замикання, що виникають із-за руйнування компонентів електронних гармат, зазвичай усувають, пропускаючи через замкнуті електроди короткочасний імпульсний струм, наприклад, розряджаючи конденсатор. По суті своїй ці процеси слабо контрольовані, а результати відновлення непередбачувані.

Різні прилади та методи відновлення працездатності кінескопів в загальному вже давно розроблені і відомі. В даний час оптимізується схемотехніка приладів за рахунок застосування сучасної елементної бази, наприклад, для реалізації відомих алгоритмів використовуються мікроконтролери. Удосконалюється ергономіка приладів за рахунок застосування всіляких індикаторів і шкал. Модифікуються режими роботи. Наприклад, для формування більш стійкого електричного розряду використовується імпульсна модуляція напруги, що подається на катод. Модуляція дозволяє довше активізувати процес електричного пробою при мінімальних токах і напружених регенерації. Застосовується періодичне відключення напруги накалу кінескопа під час регенерації, що надає за рахунок зміни температури підігрівача і компонентів катода додаткове вплив на процеси, що відбуваються.

В основному методи відновлення кінескопів розроблялися в 50 … 60 роки, зараз опису схем приладів і методик відновлення кінескопів рідкісні. Тим не менше, прилад такого типу необхідний і в наші дні будь-якому майстру, що займається ремонтом телевізорів або моніторів. Узагальнюючи досвід роботи з різними приладами, пропоную свій варіант. Він відрізняється тим, що в ньому передбачена можливість попередньої установки значення струму в зоні електричного пробою. Таке рішення в поєднанні з простотою застосування є новим рішенням в регенерації катодів.

Прилад компактний і простий у використанні, а по ефективності мало чим відрізняється від складних фірмових приладів у великих елегантних кейсах. Він не вимагає набору змінних панелей для різних типів кінескопів. Результат відновлення спостерігається відразу ж на екрані телевізора. За роки експлуатації схемотехніка приладу добре відпрацьована, вартість невисока, зібрати і налаштувати його може навіть радіоаматор. Ні один телевізор або монітор не постраждав за багаторічну практику застосування приладу, але, тим не менш, попередження: автор не несе відповідальності за наслідки використання запропонованого методу і приладу.

Принципова схема приладу приведена на малюнку 1. Прилад складається з блоку живлення і обмежувача-модулятора. В блок живлення приладу входять компоненти Т1, D2, С1, С2. Випрямляч на D2 через струмообмежувальні резистори заряджає конденсатори С1 і С2 до напруги 400 … 450 В. Енергія конденсатора С2 використовується для розряду в кінескопа через обмежувач-модулятор на Q1. Напруга керування на обмежувач-модулятор подається з конденсатора С1. Незалежне харчування дозволяє зберегти стабільність характеристик обмежувача при розряді конденсатора С2. Для модуляції джерела струму імпульсами зворотного ходу використовується обмотка III трансформатора Т1. Глибина модуляції струму встановлюється резистором R4 в межах 40 … 60%. Обмеження по струму в межах 30 … 800 мА встановлюється резистором R7. Світлодіод D3 червоного кольору застосовується як стабілізатор базового напруги і індикатора. Резистором R8 встановлюється значення максимального струму в ланцюзі розряду. Резистор R6 обмежувальний, R9 – датчик струму. Транзистор Q1 можна застосувати типу BU508, S2000 або аналогічний, але без резистора в ланцюзі база – емітер. Середня розсіюють на транзисторі потужність невелика, тому можна обійтися без радіатора. Діод D2 типу BYW54 або будь-який імпульсний, зі зворотним напругою не менше 600 В. Трансформатор Т1 намотаний на феритових сердечнику від мережевого фільтра блоку живлення телевізора чи монітора, розміри сердечника не критичні у чинність малої потужності споживання. Обмотка I містить 20 витків дроту 0,53 мм, обмотка II – 180 … 200 витків дроту 0,12 мм, обмотка III містить 30 витків того ж проводу. Конденсатори C1 і C2 розраховані на напругу 450 вольт.

Принципова схема приладу

Рис. 1. Принципова схема приладу

Конструктивно прилад виконаний в компактному пластмасовому корпусі. Позитивний висновок приладу й проведення його підключення до висновків сяють забезпечені "крокодилами". Негативний висновок зручно оформити у вигляді щупа, що представляє собою товсту металеву голку, вмонтовану в корпус від фломастера. У цьому ж щупі зручно розташувати кнопку SW1.

Робота з приладом зводиться до наступного. Висновки харчування підключаємо за допомогою "крокодилів" до висновків напруження кінескопа працюючого телевізора. Правильність підключення визначається за світінням світлодіода D1. Через кілька секунд, необхідних для заряду конденсаторів, прилад готовий до роботи. Позитивний висновок підключаємо до модулятора (найчастіше це загальний провід), негативний до відновлюваних катоду. Встановивши струм на мінімум, замикаємо кнопку SW1. Результат регенерації перевіряється за якістю зображення на екрані після відключення приладу від катода. На малюнку 2 показана форма вихідного сигналу. При необхідності збільшуємо струм резистором R7, включаємо прилад і знову перевіряємо результат. Таким чином, поступово збільшуючи струм, можна найменш "травматично" впливати на катоди будь-яких кінескопів.

img22.gif

Рис. 2. Форма вихідного сигналу

У деяких моделях телевізорів при регенерації може спрацювати захист. У цьому випадку телевізор перезапускається повторним включенням і процес може бути продовжений. Багаторічна практика використання цього приладу показала, що ніяких дефектів у телевізорах при цьому не виникає. При необхідності, відключення напруги накалу кінескопа можна імітувати просто вимкнувши телевізор. Температурна інерція катодів та енергія, запасеної в конденсаторах приладу, дозволяють проводити регенерацію зі збереженням необхідних режимів. Для подачі негативного напруги, що рекомендовано в деяких методиках, необхідно просто поміняти місцями підключаються до кінескопу висновки. Для застосування пристрою в лампових телевізорах або моніторах, що не мають імпульсного сяють, на рядковий трансформатор необхідно намотати тимчасову додаткову обмотку з 3 … 5 витків і до неї підключити клеми живлення приладу.

Олександр Омельяненко

Джерело матеріалу