ДВІ АНТЕНИ на одному кабелі

Нерідко в практиці виникає проблема об'єднання двох антен різних каналів на один фідер. Для цього можна застосувати типову схему, зображену на рис.1.

tv-2an1.gif
Puc.1

Котушки L1 … L5 можна намотати емальованим дротом діаметром 0,5 … 0,6 мм на одному каркасі, виток до витка. При цьому необхідно врахувати, що відстань між торцями сусідніх котушок повинно бути не менше 8 мм. Можна застосувати і безкаркасних намотування.

Якщо в розпорядженні немає конденсаторів по 12 і 20 пФ, можна обійтися фольгованим гетинакс або текстоліту. За мал.2а вирізаються контактні площадки. Прорізи мають ширину 1 мм (по товщині різака). За ріс.26, в вирізують пластини з алюмінію, дюралю або латуні товщиною 1,5 … 2,0 мм.

tv-2an2.gif
Puc.2

Ці пластини накладають з боку фольги на фольгіро-ний матеріал, підклавши попередньо прокладки з поліетилену товщиною 0,1 мм. Годиться поліетилен від звичайного поліетиленового пакету. На мал.2а пунктирними лініями позначено розташування пластин на фользі. Пластина з ріс.26 утворює конденсатори СЗ, С4, С5, пластина (ріс.2в) – конденсатори С1 і С2. Залишається припаяти котушки L1 … L5 відповідно зі схемою. Під гвинти М4 для цієї мети потрібно підкласти шайби з лудженої жерсті, до яких зручно припаяти котушки. Для захисту від атмосферної вологи треба покрити всю конструкцію лаком або помістити в герметичний корпус. Отвори під гвинти М4 з боку фольги треба злегка роззенковані, щоб не відбулося замикання конденсаторів через гвинти кріплення пластин.

Якщо у радіоаматора виникне необхідність виготовити таким же способом конденсатори для інших цілей, то потрібно керуватися формулою:

C=(8,85*10-3*ES)/d

де С – ємність конденсатора в пФ;
S – площа пластини конденсатора в мм2;
d – товщина шару діелектрика в мм;
E – діелектрична проникність діелектрика.

tv-2an3.gif
Puc.3

Є й інший варіант з'єднання приймальних TV-антен на один фідер (мал.3). А1 – місце підключення активного вібратора антени, яка налаштована на хвилю Х1. Вибратор другий антени, яка налаштована на хвилю L2, підключають до точок А2. l2, l4 – сімметрірующіе четвертьволновие відрізки кабелю, довжина яких визначається за формулою:

l = К (L / 4),

де l – довжина сімметрірующего відрізка;
L – довжина хвилі;
К – коефіцієнт укорочення кабелю.
Для кабелів з поліетиленовою ізоляцією К = 0,67.

Обидві антени під'єднують до загального фідера на відстанях від вібраторів, які визначаються із системи рівнянь:

tv-2an4.gif

де n – будь-яке ціле число.

Тут покладені в основу такі принципи:

– Четвертьволновой відрізок лінії, навантажений на опір менше хвильового, трансформує його в опір більше хвильового;

– Якщо до лінії підключено опір значно більше хвильового, воно практично не навантажує лінію.

А. жердини, м.Гомель.

(РЛ-1/99)