МІКРОТЕЛЕВІЗОР "Волошка"

О. Гусєв

Вітчизняної промисловістю випускається декілька моделей переносних телевізорів, але всі вони мають відносно великі габарити. Горьківським радіоаматорам А. Бондаренко та М. Бондаренко вдалося сконструювати телевізор, габарити якого трохи більше розмірів пачки сигарет.

Телевізор "Волошка" (так назвали його творці) призначений для прийому телевізійних передач, що ведуться по одному з трьох перших каналів метрового діапазону хвиль. Він виконаний за схемою супергетеродина. Чутливість телевізора при амплітуді напруги на виході відеопідсилювача 20 В не гірше 8 мкВ. Розмір зображення по діагоналі 30 мм (кінескопом є електронно-променева трубка ЗЛ01І). Чіткість зображення 150 рядків. Живлять "Волошка" від трьох акумуляторів СЦ-1, 5. Споживаний струм не перевищує 700 мА. Одного комплекту заряджених акумуляторів вистачає на 1,2 год безперервної роботи.

Габарити телевізора 112х71х33 мм, маса 420 г.

Принципова схема телевізора (за винятком блоків кадрової і рядкової розгорток, перетворювача напруги і дільників напруги) наведена на рис. 1.


Рис. 1. Принципова схема телевізора

Сигнал з антени через конденсатор С1 надходить на базу транзистора T1, який є високочастотним підсилювачем. Транзистор включений але схемі із загальною базою. Гетеродин зібраний на транзисторі T3, в колекторних ланцюг якого включено коливальний контур L12C31. З котушки зв'язку L11 сигнал гетеродина подається на змішувач (транзистор Т2). Сюди ж надходить і посилений телевізійний сигнал (з котушки L2). Перетворений сигнал підсилюється транзисторами Т4-Т6, які входять до складу підсилювача проміжної частоти зображення (УПЧІ). Транзистори Т4-Т6 включені але схемі із загальною базою. Зв'язок між каскадами трансформаторна.

З виходу УПЧІ сигнал надходить на відеодетектор, виконаний на діод Д1, а з нього – на відеопідсилювача (транзистор Т7) і на підсилювач проміжної частоти звуку (УПЧЗ) на транзисторах Т9-T11, включених по схемі із загальною базою.

Посилений відеосигнал надходить на модулятор електроннопроменевої трубки.

На виході УПЧЗ включений частотний детектор на діодах Д2 і Д3. На транзисторах Т12-Т14 зібраний підсилювач низької частоти. Його навантаженням є мініатюрний телефон Тф1.

На транзисторі Т8 виконаний амплітудний селектор сінхроімпульсов. Поділ кадрових і рядкових сінхроімпульсов здійснюють інтегруючої ланцюжком R30C29. Виділені кадрові і рядкові сінхроімпульси надходять відповідно до блоку кадрової і рядкової розгортки.

Телевізор "Волошка" є модернізацією мініатюрного телевізора, розробленого учасником Всесоюзної XXIII радіо-виставки інженером Ю. Реутова. Ряд вузлів (блоки малої й кадрової розгортки, блок харчування) "Василька" такі ж, як і в телевізорі Ю. Реутова. Принципова схема цих вузлів наведена на рис.2.


Рис. 2. Принципова схема блоків рядкової і кадрової розгорток і блоку живлення

Задаючі генератори малої й кадрової розгорток, виконані відповідно на транзисторах Т1 і Т3, представляють собою звичайні блокінг-генератори. Вихідний каскад рядкової розгортки зібраний на транзисторі Т2. Робота вихідного каскаду кадрової розгортки заснована на заряді і розряді конденсатора С5. Заряд конденсатора походить від джерела високої напруги через резистори R5 і R6. Розряджається конденсатор через транзистор Т4. який відкривається з приходом імпульсу з задаючого генератора кадрової розгортки.

Для отримання всіх необхідних для живлення телевізора напруг використовується двотактний перетворювач на транзисторах Т5 і Т6 і подвоювач напруг.

Конструкція і деталі. Для зручності ремонту телевізор зроблений з окремих закінчених блоків. Деталі в блоках слід застосовувати малогабаритні.

Дроселі ДР1 і Др2 можна намотати на феритових стрижнях, що застосовуються в контурах проміжної частоти переносних транзисторних радіоприймачів. Дроселі повинні містити близько 50 витків дроту ПЕЛШО 0,16.

Всі котушки намотані на текстолітові каркасах діаметром 5 мм. Підлаштування сердечник діаметром 4 і завдовжки 4 мм виконаний з латуні. Котушка L1 містить 11 витків дроту ПЕВ-2 0,41, L2 – 4 витка такого ж проводу, L3, L5, L7 і L9 – 20 витків дроту ПЕВ-2 0,23, L4, L6, L8 – 6, a L10 – 12 витків дроту ПЕВ-2 0,23, L11-2 витка проводу ПЕВ-2 0,35, L12-8 витків такого ж дроту, L13-L15 – 60 витків дроту ПЕВ-2 0,23, L16, L17-15 витків такого ж дроту.

Індуктивність дроселя Др3 повинна бути близько 70 мкГ.

Трансформатори ТР1-ТР3 виконані на магнітопроводі Ш3Х6 з пермаллоя 50Н. Обмотка I трансформатора ТР1 містить 350 +350 витків дроту ПЕЛ 0,12, обмотка II-110 витків такого ж дроту. Для намотування трансформаторів ТР2 і ТР3 використаний провід ПЕВ 0,06. Обмотка I трансформатора ТР2 має 350 витків, обмотка II – 2500 витків, обмотка I трансформатора ТР3-1200 +1200 витків, обмотка II-390 витків.

Трансформатор Тр4 виконаний на кільцевому сердечнику з фериту М1000НН (типорозмір сердечника К20Х10Х5). Обмотка I містить 15 +15 витків дроту ПЕЛШО 0,41, обмотка II-20 витків такого ж дроту, обмотка III – 100 витків, а обмотка IV-200 витків дроту ПЕЛШО 0,12.

Налагодження телевізора виконується за загальноприйнятою методикою та у статті не наводиться.

Література:
1. Кращі конструкції 27 виставки творчості радіоаматорів. М. ДОСААФ. 1977р.