Простий високочастотний мілівольтметр

Мілівольтметр ВЧ призначений для перевірки працездатності і налагодження гетеродина приймача (транзисторного або лампового). З його допомогою можна визначити наявність високочастотного напруги (орієнтовно), перевірити стабільність напруги гетеродина в межах робочого діапазону приймача.

Частотний діапазон приладу 0,15-26 МГц. Вимірюється високочастотне напруга від 0 до 400 мВ (перший межа від 0 до 200, другий від 0 до 400 мВ). Похибка вимірювання на частотах робочого діапазону 0,15-26 МГц при користуванні калібрувальними таблицями становить ± 15 – 20%.

Мілівольтметр ВЧ забезпечений стрілочним індикатором магнітоелектричних системи, що дозволяє вести безпосередній відлік значення вимірюваного напругами виносним пробників з штекерним наконечником і зажимом типу "крокодил" для підключення до випробуваному каскаду. З межі вимірювань 0-200 на 0-400 мВ прилад перемикають, переставляючи піновий наконечник у відповідне вхідний гніздо – Гн1 або Гн2.

Мілівольтметр ВЧ – це звичайний високочастотний діодний детектор, зібраний по схемі з подвоєнням напруги (мал. 78, а). Детектування проводиться діодами

Д1 і Д2, навантаженими на опір рамки стрілочного магнітоелектричного мікроамперметра постійного струму ІП1. Для усунення попадання високочастотного напруги в ланцюг рамки, що може викликати спотворення показань мікроамперметра, останній заблокований конденсатором С1.

Вимірюється напруга подається на детектор через розділовий конденсатор С2 і постійні резистори R1 і R2. На першому межі вимірювання працює тільки резистор R1, а на другому – обидва резистора. Для підключення мілівольтметри служать не тільки гнізда Гн1 і Гн2, але і дріт заземлення 3, що з'єднуються з відповідним проводом приймача.

У конструкції мілівольтметри ВЧ використані стрілочний мікроамперметр постійного струму М592 (з повним відхиленням стрілки при струмі, що дорівнює 50 мкА), високочастотні діоди типу Д18 (їх можна замінити на Д20, Д9, Д2), конденсатори К10-7В (КЛС або КМ), резистори ВС-0, 125. На принциповій схемі наведено стандартні номінальні значення резисторів 360 Ом і 4,3 кОм,. краще ж мати резистори з опором 350 Ом і 4,35 кОм. Такі значення можна підібрати з резисторів з допуском ± 5%.

Корпус приладу можна зробити з пластмаси або листового алюмінію (рис. 78,6). Друковану плату виготовляють з фольгованого гетинаксу товщиною 1,5 мм. Розміри плати повинні бути мінімальними, тому що від них залежать габарити пробника в цілому і зручність роботи з ним. Враховуючи, що на високих частотах істотну роль грає ємність монтажу, що визначає значення вхідний ємності, контактні площадки для пайки висновків деталей і провідники з'єднань повинні мати мінімальний діаметр і ширину, а корпуси деталей повинні бути підняті на 2-3 мм над платою. В отвори для пайки навісних провідників, що з'єднують детектор зі стрілочним приладом і затиском типу "крокодил", встановлюють пустотілі заклепки.

Як гнізд використовують пелюстки від панелі для пальчикових ламп або виготовляють їх з добре пружні матеріалу товщиною 0,2-0,25 мм. Штепсельний наконечник виточують з латунного дроту. Він повинен мати обмежує бортик, що не може бути проскаківанія його в гніздо.

Корпус пробника роблять з полістиролу або непрозорого органічного скла. На внутрішніх сторонах довгих стінок прорізають пази для закріплення друкованої плати.

З мікроамперметра пробник з'єднують гнучким монтажним проводом завдовжки 250-300 мм.

Примітка. Якщо використані мікроамперметр зазначеного типу і діоди Д18, то спеціальної калібрування не потрібно. Користуючись даними наведеної нижче таблиці, на шкалу наносять потрібні поділу і написи.

Значення напружень, відповідні поділу на шкалі мікроамперметра

Поділ шкали ІП1

Напруга, мВ (1-й межа)

Напруга, мВ (2-й межа)

1

25

50

2

50

100

6

75

150

12

100

200

28

150

300

39

175

350

50

200

400

В. Г. Бастанов, "300 практичних рад"