Розрахунок трансформаторів

При розрахунку транформатора часто виникає проблема з вихідними даними. У цій статті я спробую описати кілька способів розрахунку транформаторов практично без вихідних даних.

Готуємо сердечник для намотування первинної обмотки: обробляємо гострі краї, накладаємо ізолюючі прокладки (в моєму випадку на тороїдальний сердечник я зробив накладки з картону). Тепер намотуємо 50 витків дроту діаметром ~ 0.5 мм. Для вимірювань нам знадобиться амперметр з межею вимірювання приблизно до 2х ампер, вольтметр змінної напруги і ЛАТР. Якщо немає Латра, то його можна замінити на генератор, що вміє видавати частоту 50 Гц і підсилювач потужності ЗЧ. Збираємо схему як на малюнку:

Наша мета – зняти залежність струму холостого ходу первинної обмотки від прикладеної напруги. Ця крива спочатку лінійна, а потім починає різко рости, коли сердечник входить до насичення. Для цього подаємо на обмотку трансформатора напруга починаючи від 0В з кроком 0.5В, записуючи при цьому свідчення амперметра. Потім за допомогою MS Excel або на папері будуємо залежність Ixx від прикладеної напруги U11. У результаті вийде наступна залежність:

Тепер визначаємо кінець лінійної дільниці, в нашому випадку це точка (14,5 В; 260 мА). Розраховуємо кількість витків на вольт з запасом 20%: N / V = 50 / ((14,5-14,5 * 0.2) = 4,31 витків на вольт. Таким чином для первинної обмотки потрібно 220 * 4,31 = 950 витків.

Припустимо потрібне напруга вторинної обмотки = 35В. Число витків вторинної обмотки одно 950 * 35/220 = 151 виток. Далі з відомих струмів Ixx і Iвт.обмоткі знаходимо потрібний діаметр проводу.

Made by bel radiosite@narod.ru
08.02.2003

Доповнення з сайту lumber.newmail.ru