Автор: Alexm
Редакція: moddix & pk4y

Сучасний комп’ютер являє собою вже не тільки улюблену іграшку, не тільки просунуту друкарську машинку, не тільки багатофункціональний медиацентр. Крім багатьох приємних і корисних якостей комп’ютери останніх років придбали й деякі недоліки… Боротьба за збільшення папуг не проходить даром – неминуче росте тепловиділення практично всього, що є в комп’ютері. Перше, що приходить на розум – багато більших і спритних кулеров. Температура, звичайно, падає, але встає наступна проблема: після цього комп’ютер починає нагадувати по звуку пилосос або, в особливо важких випадках, турбіну реактивного літака :).

Розв’язок є – використовувати систему водяного охолодження. Така система представляє із себе замкнений контур: водоблок на процесорі->радіатор->помпа->водоблок… Більшість таких систем набагато продуктивніше повітряного охолодження й разом з тим набагато тихіше. Крім того, зсередини комп’ютер починає нагадувати этакий хардкорный симбіоз шлангів і проводів. Перешкодою є тільки ціна, яка може коливатися від 80-90$ до 200-300$, і навіть це не межа. Дорогі системи звичайно комплектуються абсолютно всім, чому тільки можна, для охолодження всіх компонентів комп’ютера. У них входять не тільки радіатор, помпа, шланги й процесорний водоблок, але й водоблок для відеокарти, чипсету й навіть жорсткого диска. Думаю, не кожний моддер викладе 200 зелених за таку систему. Залишається або зробити її самому, або купити готову подешевше й попроще. Система водяного охолодження попроще звичайно містить у собі всі той же радіатор, помпу й тільки один водоблок – для процесора. Процесор звичайно ж основне джерело тепла в нашім залізному другу. Але відеокарти, особливо з останніх поколінь, гріються теж не слабко, а так само залишається чипсет.

Залишається доробити відсутні водоблоки, і ми одержимо повноцінну водянку :).

 Про виготовлення водоблока на північний міст або GPU своїми руками саме й піде мова в цій статті. Єдине, мабуть, що в даному блоці не вдасться зробити самому – це фрезерування каналів у мідній підставі. Прийде знайти знайомого фрезерувальника «дядька Васю».

Отже, нам знадобиться:

Матеріали:

1. Шматок міді підходящого розміру 40х40х10 мм (я використовував шматок мідної електричної шини товщиною 1див, судячи з розміру з електростанції… не менше :))

2. Оргскло товщиною не менше 5мм.

3. Трубка для штуцерів діаметра, що підходить під шланги вашої системи (я використовував 8мм)

4. Гвинти М3.

5. Сверхъяркий светодиод (краще 2).

Інструменти:

1. Ножівка по металу або краще дремель, якщо є.

2. Свердла діаметром 2,7мм, 3мм і на 0,2мм товстіше трубки, використовуваної для штуцерів.

3. Набір мітчиків М3 (№1 і №2)

4. Шкурка №0 і яка-небудь покрупнее.

5. Напилок (якщо немає дремеля).

6. Молоток.

7. Струбцина або лещата.

8. Викрутка.

9. Малярський скотч.

10. Балончик аерозольної фарби “Chrome effect” (або будь-який інший, що сподобався вам колір).

11. Клей POXIPOL

12. Герметик силіконовий

13. Гостро заточений кернер або шило.

Отже, приступимося. Для початку біжимо до «дядька Васі» із заготовкою майбутнього водоблока й за відповідну винагороду просимо профрезеровать у ній канали згідно із прикладеним кресленням, а заодно й додати їй форму квадрата 40х40 мм.

Форму можна додати й самостійно за допомогою ножівки й напилка, але, повірте мені, якщо є можливість зробити це на верстаті, потрібно нею скористатися :). Мені не відразу вдалося знайти підходящого «дядька Васю», а бажання скоріше почати було велике і я обробляв заготовку вручну. Мідь – дуже грузлий метал, ножівка пиляє його туго, та й напилок не дуже. У процесі обробки я порядно попотел і руки боліли, начебто я гирі тягав. Обидві частини заготовки потрібно притерти на шкурці нулевке, а ту, яка буде прилягати до предмета охолодження, ще й відшліфувати. Для цього кріпимо шкурку на рівній поверхні, переконавшись, що під неї не потрапило стружки або ще якої гидоти й рівномірними рухами в одному напрямку притираємо деталь до одержання ідеально рівної поверхні без подряпин і вм’ятин. Потім нижню поверхню (ту, на якій немає каналів :) треба пополірувати до дзеркального блиску шматком повсті, натертого пастою «ГОИ». Усе це необхідно для якісного прилягання водоблока до охолоджуваного чипа. Якщо на нижній поверхні залишаться нерівності, водоблок не буде повністю стосуватися мікросхеми, і як результат – перегрів і часте зависання системи та інші, нікому не потрібні глюки. Якщо ж нерівної буде верхня частина, до неї погано буде прилягати кришка, а це загрожує протечкой. Поліровану поверхню краще відразу заклеїти малярським скотчем, щоб не подряпати в процесі подальшої роботи. У результаті довгих старань одержуємо от таку деталь:

Зверху канали закриються кришкою з оргскла, яку ми будемо кріпити гвинтами. Свердлимо отвору під гвинти свердлом 2,7мм. Не забудьте накернить місця свердління, щоб свердел не пішов убік. Свердлити потрібно дуже акуратно, затисши деталь у лещатах або струбциною. Необхідно стежити за тим, щоб свердел ішов строго перпендикулярно поверхні заготовки й не нахилялося в різні сторони, інакше отвору вийдуть більшого діаметра, якісно нарізати різьблення в них не вдасться й прийде знову потіти з ножівкою й напилком або бігти до «дядька Васі».

Наступний етап – нарізування різьблення. Спочатку ріжемо мітчиком №1 (той, у якого більш пологий скіс на початку різьблення). При нарізуванні різьблення мітчик повинен іти точно по осі отвору. Зробивши 2-3 оберту за годинниковою стрілкою, потрібно провернути мітчик назад на 0,5-1 оберту для видалення стружки, потім знову 2-3 оберту вперед. Сильно налягати не варто, а то можна зламати мітчик усередині отвору й, як наслідок, знову ножівка, напилок або «дядько Вася» :). І так доти поки не буде нарізано різьблення по всій довжині. Мітчик перед роботою непогано змазати машинним маслом. Після того як у всіх отворах нарізане різьблення мітчиком №1, нарізаємо мітчиком №2. Цей мітчик повинен іти легше по вже майже готовім різьбленню. Однак його теж потрібно час від часу повертати назад, щоб вилучити стружку.

На наступному етапі нам треба виготовити кришку з оргскла. Я використовував для цього дремель із відрізним диском. Краще, якщо кришка вийде ледве більше мідної підстави, щоб потім надлишки герметика, видавлені при притяганні кришки, утворювали на цьому нахлесте додатковий бортик. Потрібно також не забути про «вуха», за які наш водоблок буде кріпитися до плати. Відстань між отворами треба попередньо замірити. Я для надійності розмічав їх по знятому із чипсету радіаторі, приклавши його до кришки. Після того як кришка вирізана, її краю потрібно обробити напилком і шкуркою, спочатку покрупнее, а потім нулевкой.

Далі розмічаємо отвору під гвинти в кришці, наклавши її на мідну заготовку. Майбутні отвори теж треба накернить, однак стукати молотком по керну не варто, великий ризик розколоти скло. Краще «накернить» їх шилом, сильно натискаючи й обертаючи його :). Отвору свердлимо 3мм свердлом. Оргскло – м’який матеріал, і отвори вийдуть ледве більше – це нам і треба, щоб туди пройшли винтики М3. Якщо ж ви настільки певен у своїх силах і вам удасться просвердлити ідеальні отвори, не «розваливши» їх ні на частку міліметра, то відразу використовуйте свердел 3,2мм :).

Тепер приворачиваем кришку до мідної заготовки й розмічаємо центри отворів під штуцера точно посередине фрезерованих каналів, керним також шилом. Відвертаємо кришку й свердлимо в ній отвору свердлом на 0,2мм товстіше, чим трубка штуцера. Далі на внутрішній частині кришки робимо на краях отворів невеликі зарубки напилком, щоб потім їх заповнив клей, і штуцера краще трималися. Для того щоб зробити скло злегка матовим, шліфуємо зовнішню сторону на шкурці нулевке, поклавши її на рівну поверхню. Відпилюємо від трубки два шматки довжиною приблизно по 1,5-2 див, обробляємо місця надпила напилком, щоб забрати заусенцы.

Розлучаємо клей POXIPOL згідно з інструкцією в коробочці (нічого складного там ні, треба просто змішати 2 компонента в рівних пропорціях) і намазуємо їм штуцера тонким шаром на товщину скла. Вставляємо штуцера в кришку із зовнішньої сторони. Зайвий клей утворює навколо штуцера акуратне колечко, додатково герметизируя шов. Залишками розведеного клею заповнюємо зарубки із внутрішньої сторони. Після того як клей затвердіє (в інструкції написано 1 година, насправді – набагато раніше), на шкурці видаляємо залишки клею, також поклавши її на рівну поверхню. Шліфуємо задню сторону кришки нулевкой для одержання матового кольору.

Прийшов час збирати водоблок воєдино. Намазуємо мідну заготовку в місцях торкання із кришкою тонким шаром силіконового герметика. Акуратно притискаємо зверху кришку й кріпимо гвинтами. Бажане не рухати вже притиснуту кришку, щоб не змазати герметик. Гвинти потрібно затягти до упору, але не треба вкладати в цей процес усю силушку :), оргскло може тріснути. Краще недотягти, чим перетягнути. Недостатньо затягнутому водоблоку однаково не дасть текти герметик.

Після схоплювання герметика водоблок готовий до використання. І звичайна людина, напевно, поставив би його в комп і насолоджувався. Але будь-який моддер скаже… немає навіть крикне: «А як же підсвічування!?» :).

 Для підсвічування ми будемо використовувати один або два сверхъярких светодиода ( у мене, на жаль, був під рукою тільки один). Якщо светодиода два, їх краще встановити на протилежних сторонах кришки, направивши злегка «у разбежку», щоб разом вони висвітлювали більшу площу. Якщо у вас 3-х міліметрові светодиоды, то під них просто сверлятся поглиблення в торцях кришки. Якщо ж светодиоды 5-ти міліметрові, як у мене, а кришка теж 5мм, прийде їх доробити напилком або дремелем, зменшивши їх розміри й додавши їм прямокутну форму. (Примеч. редакції: купити светодиоды 3 мм можна на www.pcdesign.ru)

Під дороблені светодиоды потрібно акуратно «профрезеровать» свердлом довгасті поглиблення в торцях кришки. Кріпляться светодиоды в поглибленнях за допомогою герметика або Poxipol’а, на вибір. Обоє вони залишаються прозорими після застывания. POXIPOL тримає надежней, зате герметик у випадку згоряння светодиода можна відколупнути й помітити діод. Запитка светодиодов проводиться від стандартного рознімання живлення Molex від 12 або 5 вольтів через резистор. Я вибрав 5 вольт і резистор в 100 Ом.

Можна припаятися проводами прямо до виводів светодиодов, я ж використовував фішку від старого Спікера (краще б підійшла на 2 контакту від ресета, наприклад :). Можна також підключити светодиод у рознімання материнської плати HDD led, тоді він буде моргати в такт жорсткому диску. Загалом, отут поле фантазії не обмежений.


На цьому можна й зупинитися, але ми підемо далі… Зробимо світний «малюнок» на водоблоке. Заклеюємо малярським скотчем торці штуцерів і ті місця, які ми прагнемо залишити світними, також не забудьте заклеїти полірований низ водоблока.

Беремо балончик аерозольної фарби (я використовував "Ефект Хрому") струшуємо його й красимо водоблок. Не варто лити багато фарби, інакше вона може потім утворювати патьоки. Цитата з інструкції на балончику: « Кілька тонких шарів дають кращий ефект, чому один товстий».

Після висихання фарби обережно видаляємо скотч і насолоджуємося утвором, що вийшов ;).

Натисніть на фото для збільшення

Подібним чином можна виготовити й водоблок на процесор, тільки розміри потрібно збільшити до 50х50 мм. У моєму компе коштує саморобна СВО.

Тепер прийшов час установити наш водоблок на своє місце. Виймаємо материнську плату з комп’ютера. Знімаємо "рідний" радіатор із чипсету. У кріпильні отвори ставимо кріпильні стійки й фіксуємо їх знизу гайками. Одержуємо от таку конструкцію:


Нажмите на фото для увеличения

Установлюємо водоблок на своє місце, не забувши нанести на чип свіжу термопасту. Кріпимо гвинтами водоблок щільно, але не занадто туго, інакше може лопнути чип або скляна кришка. Далі встановлюємо материнську плату на місце й збираємо комп’ютер. Я включив водоблок чипсету в розрив шланга перед процесором. Предпочтительней, звичайно, варіант із розгалуженням шланга на 2 каналу й паралельним, а не послідовним охолодженням процесора й чипсету, але для цього потрібні 2 трійника й ще небагато шланга… чого в мене не виявилося. Після установки водоблока температура чипсету з 35 градусів упала до 29-30, температура процесора не змінилася (він і раніше прохолоджувався водою).

От так виглядає вся система в зборі:

Натисніть на фото для збільшення