Інтегрального таймера в блоці управління склоочисником

У радіоаматорській літературі опубліковано чимало описів різних пристроїв управління склоочисниками [1-б]. Вони мають ряд переваг перед аналогічними приладами, що встановлюються на легкових автомобілях. Аналіз схемних рішень зазначених пристроїв показує, що їх времязадающих вузли, як правило, побудовані на одноперехідні транзисторах або їх аналоги, основний недолік яких – ненадійне закривання при малому опорі зарядного резистора [7]. Тому доводиться шунтувати накопичувальні конденсатори та вживати інших заходів, що накладає певні обмеження при розробці й повторенні пристроїв з широкими межами зміни тимчасових інтервалів.

Застосування під времязадающих вузлі інтегрального таймера КР1006ВІ1 в поєднанні з потужним вихідним транзистором дозволяє повністю усунути зазначені недоліки.

Описується нижче пристрій забезпечує безперервну роботу склоочисника протягом приблизно 3 с (два цикли роботи щіток). Паузу між циклами можна регулювати в межах 0,5 … 20 с. Склоочисником управляють змінним резистором, який встановлений на приладовій панелі автомобіля.

Времязвдающій вузол зібраний на таймері DA1 (див. схему). Він генерує імпульсний сигнал з незалежним регулюванням тривалості імпульсу (електродвигун склоочисника працює) і паузи (він вимкнений). Тривалість паузи регулюють резистором R5, а тривалість імпульсу (фактично число подвійних помахів щіток) встановлюють подстроечним резистором R3.

При включенні блоку (замиканні контактів вимикача SF1, поєднаного з змінним резистором R5) через подстроєчний резистор R3 починає заряджатися конденсатор С1. Відразу після подачі напруги живлення на виході таймера DA1 встановлюється високий рівень напруги. Транзистори VT1 і VT2 будуть відкриті, а на електродвигун склоочисника надійде напруга живлення. Після зарядки конденсатора C1 до напруги 2 / 3 Uпит на виході таймера DA1 напруга зменшиться практично до нуля і транзистори VT1, VT2 закриються. Але двигун склоочисника буде працювати до повернення щіток у вихідне положення (Тобто поки не розімкнуться контакти кінцевого вимикача в механізмі).

Після перемикання таймера конденсатор С1 починає розряджатися через резистори R4, R5. Якщо необхідні паузи тривалістю більше 20 с, то встановлюють або резистор R5, або конденсатор С1 більшого номіналу.

Деякі автори [5] вважають за доцільне збільшення тривалості першого циклу роботи щіток відразу після включення пристрою. Для переходу на такий режим резистори R1, R2 виключають, а лівий по схемі висновок конденсатора С1 підключають до загального проведення.

У пристрої використано резистори МЛТ, змінний резистор R5-СПЗ – 12к або СПЗ – 30к. Від якості конденсатора С1 (К50-16) залежить стабільність тимчасових характеристик циклу роботи склоочисника. Транзистор КТ961А можна замінити на КТ815А-КТ815Г, КТ646А; транзистор КТ805БМ – на КТ805АМ, КТ891А,

КТ819Б – КТ819Г. Транзистор VT2 встановлений на пластинчастому теплоотводе розмірами 50Х30Х3 мм.

м. Київ

П. ОЛІЙНИК

ЛІТЕРАТУРА

1. Ладейщіков Б. Переривач для склоочисника автомобіля .- Радіо, 1977, № 7, с. 55.

2. Коротаєв Г. Реле часу для склоочисника .- На допомогу радіоаматорові: Збірник. Вип. 61.-М.; ДОСААФ. 1978, с-72-75.

3. Рутман Г. Удосконалення переривника склоочисника .- Радіо, 1981, № 7-8. с. 36.

4. Кузема О. Удосконалення переривника склоочисника .- Радіо, 1985, № 7, с. 45.

5. Кашірцев Л. Пристрій управлінь склоочисником автомобіля "Запорожець" .- На допомогу радіоаматорові: Збірник. Вип. 86 .- К.: ДОСААФ, 1984, с. 16 – 22.

6. Кузема О. Електронні пристрої для автомобіля .- На допомогу радіоаматорові: Збірник. Вип. 93,-М.: ДОСААФ, 1986, с. 66-68.

7. Мультивибратор … з одновібратора .- Радіо, 1986, № 2, с. 61.

Радіо № 12, 1988 р., с. 25.