Склоочисник – автомат

"Радіо, телевізію, електроніка", 1970, N 4.

Періодичне включення склоочисника автомобіля при поїздці в негоду можна здійснити за допомогою автоматичного пристрою, зібраного за схемою, наведеною на рисунку. У цьому автоматі частота включення електродвигуна склоочисника встановлюється в залежності від конкретних умов руху.

 

Пристрій являє собою несиметричний мультивібратор на малопотужних транзисторах різної провідності. У відкритому стані транзистора Т1, з його навантаження, складеної з резисторів R5, R6, на базу транзистора T2, подається позитивна напруга. Транзистор Т2 відкритий і конденсатор C1 заряджається через R4 і емітерний перехід транзистора T1. При досягненні рівня замикання транзистора T1 одночасно з ним закривається транзистор T2. Конденсатор С1 починає розряджатися по ланцюгу R1-R3, R8, реле P1, R9. У момент часу, коли зсув на базі транзистора T1 буде мати негативний потенціал по відношенню до емітер, останній відмикається, відкривається T2 – цикл заряду конденсатора C1 повторюється.

Час включення реле Р1 (його контактами Р1.1 включається електродвигун очищувача) визначається тим інтервалом, протягом якого через обмотку реле протікає колекторний струм транзистора Т2 – порядку 1-2 сек. Цього достатньо для повного циклу роботи щіток очищувача. Наступний за цим інтервал часу вибирається (в залежності від погодних умов) перемикачем П1 так, щоб верхньому по схемою положенню перемикача відповідала нормальна швидкість роботи склоочисника, в середньому – цикл роботи сповільнюється до 10 сек і в нижньому – до 20 сек.

Пристрій монтують на друкованій платі розміром 100Х100 мм і розташовують поблизу від вимикача склоочисника.

У пристрої можна використовувати транзистори КТ315 (Т2) та КТ361 (Т1).

РАДІО N 11, 1970 р., c.60.