Щоб не "винаходити велосипед" для повної реалізації потенціалу, закладеного в інтегрований ИК порт, прибретите (якщо зумієте знайти) готовий модуль приймально-передавача й спаяйте найпростішу схему сполучення. Багато фірм роблять схожі по параметрах інтегральні модулі, серед них: Zilog, Vishi, Philips… На жаль, не так просто дістати даний вид компонентів, тому що вони узкоспециализированны й не користуються широким попитом, навіть Інтернет-Магазини, що торгують чипами, тримають цю позицію " під замовлення". Ціна даної ИС не дуже велика, усього 4-5$ за штуку. У роботі дані чип-складання чудові, на повній швидкості в 115 кБод не спостерігається ніяких проблем. Стандартний Ик-Порт мого Psion-5mx прекрасно качає файли на відстані до 3м. Небагато дороблена схема сполучення утримуюча буферні елементи й індикацію потоку RX-TX на светодиодах представлена на мал.

 Підключення до MB здійснюється через стандартну знімну планку на корпусі. Краще, якщо ви відразу зробите нормальні рознімання для підключення, це допоможе швидко перемикати інтерфейси для експериментів. Я вибрав звичайні ШР, тому що вони звичайно зустрічаються удосталь, і небагато перероблений звуковий кабель підключення до CD-ROM. Його слід розібрати й переставити контакти відповідно до нежеприведенной схемою Irda (обов’язково уточните по своїй документації, у мене- Abit ST6, i815):

 1-2-3-4-5 відповідно: +5V-nc-rx-gnd-tx

 Для виготовлення друкованої плати по "лазерній" технології довелося зробити комп’ютерне проектування фотошаблону. При таких незначних по комплектації схемах як не можна краще підходить пакет Sprint Layout. Вид розведеної плати на шарах показаний нижче:

 Унікальна можливість програми дозволяє показати "фото" готової печатки при повному виробництві.

Після експорту графічного файлу фотошаблону (використовується BMP, без втрати якості) у дзеркальнім відбитті кілька плат компонуються разом у будь-якому графічному редакторі (я віддаю перевагу Corel) і роздруковуються на лазерному принтері в максимальному режимі щільності тонера. Файл фотошаблону з дозволом 600dpi можна побрати здесь.

Найкращі результати мною були досягнуті при печатці на емульсійному шарі звичайного чорно-білого фотопаперу (можна засвіченої, старої, але не виявленої). Потім папір прикатывается до підготовленої фольги склотекстоліту грячим праскою (регулятор – на "синтетику"). Поэкспериментируйте самі з температурою й зусиллям натиску крайки праски у ваших умовах. Тонер на папері повинен трохи подплавляться переходячи на фольгу, не плавлячись і не розтікаючись зовсім. При певній навичці виходить практично 100% переклад малюнка, центрування отворів на п’ятачках не повинна заплавляться (це дуже зручно- надалі, після травлення не потрібно накернивание отворів, можна відразу свердлити плату)! Після перекладу малюнка, плату з папером помістите в холодну воду й оствьте до повного розм’якшення емульсійного шару на 15-25 хвилин. Не квапитеся виймати плату з води, фотопапір повинна відставати легко, без пориву доріжок. Якщо щось не вийшло з першого разу – малюнок із плати змийте розчинником або ацетоном. Додаткове ретушировние плати допоможе зробити більш щільними більші суцільні ділянки GND, використовуйте нітрофарбу, або цапон-лак. Травлення проводиться за стандартною технологією, у розчині хлорного заліза (ледве теплого). Краще не використовувати занадто старий розчин, тому що в цьому випадку збільшується час травлення й ризик підтравлювання навіть через тонер.
Нижче показано кілька етапів виготовлення конструкції й готовий інтерфейс у зборі.

Розміри плати обрані для установці в стандартному корпусі від розетки ЛВС RJ-45. Плата з розніманням извлекается, а на корпусі отвір заклеюється шматком червоного прозорого пластику дихлорэтаном.

Готова конструкція в роботі показана нижче 😉


< ![if !supportLineBreakNewLine]>

Ик-Монітор на ILMS-5360

Більша поширеність монолітних модулів Ик-Приймачів для пультів ДУ навела мене на думку застосування їх для зв’язку по Irda. Але, як виявилося, сигнал на виході чипа має занадто більшу шпаруватість (очевидно ділений). "Погравшись" пари вечорів осцилографом, довелося кинути витівку приручити ILMS для передачі даних даного протоколу. Ніякої додаткової інформації із цієї теми крім даташита мені роздобути поки не вдалося, хоча чутливість модуля просто чудова (5-6 м). У той час я пробував паралельно схеми на 1056УП1 і мені знадобилося перевірити працездатність Ик-Передавача, так народилася конструкція Ик-Монітора.

Обв’язка була дуже швидко придумана й разом з печаткою перевірена в роботі. Т.к. схема передбачалася для автономної роботи, вирішено було застосувати 9В живлення й КМОП лічильник. Нижче показаний остаточний варіант:

 Плата була розведена з урахуванням залучення 2-й половини 561ИЕ10, але тривалість сигналів виявилася цілком "видимої" і на перших 4-х розрядах. При роботі досить повернути приймач убік імпульсного Ик-Випромінювача й спостерігати переморгування светодиодов. Схема не чутлива до випромінювання, що заважає, і перешкодам.

Хустки з боку пайки:


 Природно, для повсякденної роботи важко знайти застосування даному пристрою, але саме для експериментів з ИК хустки мені сильно допомогла…

ЗЫ: Одного разу монітор знову придався, але вже товаришеві. Після покупки нового мобільника виявилося, що він ніяк не спілкується по ИК. Ні приймання, ні передача апарата з іншими телефонами не працювали. При перевірці монітором через пару хвилин стало ясно, що Ик-Передавач телефону несправний, апарат виявився бракованим. Товариш вчасно відвіз його назад у фірму й поміняв на іншій такого ж типу, а заодно прихопивши із собою монітор перевірив усе на місці. От так буває 😉