Електронний годинник на РКІ

У сучасній електронній техніці використовується, в основному, тільки три типи індикаторів: світлодіоди, вакуумні електролюмінесцентні лампи та рідкокристалічні індикатори (скорочено – РК). Найбільше поширення набули РКІ, що не дивно: порівняно з іншими типами індикаторів, вони майже ідеальні по електричних характеристиках.
Світлодіодні індикатори мають низьку напругу живлення (1,5 … 3,5 В), що зручно, проте їх споживаний струм досить великий (2 … 20 мА), і це практично "ставить хрест" на їх використанні в сучасній мікропотужні радіоелектронної апаратури.
У всіх електронних ламп є нитка розжарення, що споживає значний струм (десятки міліампер при напрузі одиниць вольтів, до того ж для управління ¬ ня ними потрібно досить висока напруга (12 … 18 В). І тільки РКІ при робочій напрузі 3 … 5 У споживають малі струми в частки мікроампера.
Управляються вони змінним напругою, але для сучасної техніки це – не проблема. На відміну від всіх інших індикаторів, РКІ практично не чутливі до електричних перевантажень. І ще одна особливість: якщо світлодіоди і лампові індикатори випромінюють світло, то РКІ навпаки поглинають. У результаті при яскравому світлі розібрати інформацію на пер ¬ вих двох типах індикаторів дуже складно-світло "забиває" їх неяскраве світіння; ЖКИ в таких випадках читаються ідеально (маються на увазі монохромні РКІ). У темряві РКІ не видно, але це легко виправити, додавши підсвічування – хоча б на світлодіодах або лампах розжарювання.
3.1.1. Електрична схема електронного годинника на РКІ
Рідкокристалічний індикатор являє собою дві плоскі пластин ¬ ки зі скла, склеєні по периметру таким чином, щоб між стеклами залишався проміжок, його заповнюють спеціальними рідкими кристалами. На обох пластинах спеціальною речовиною, яка прозоро і проводить електричний струм, намальовані власне сегменти індикатора. Звичайно одна з платівок виконує роль загального проводу.
Рідкокристалічні індикатори працюють з поляризованим світлом – для цього з обох сторін індикатора наклеєні спеціальні плівкові по ¬ лярізатори. У залежності від взаємного розташування поляризаторів, РКІ може бути позитивним (темні символи на світлому фоні – як у годиннику, мікрокалькуляторах) і негативним (прозорі символи на чорному тлі – використовуються в автомобільних магнітолах). Рідкі кристали, при від ¬ відно протікає через них струму, розташовуються всередині індикатора хаотичним чином, і практично не перекривають світло, тобто всі сегменти прозорі. При виникненні між якими-небудь сегментами на обох сторонах скла різниці потенціалів, рідкі кристали в цьому місці упо-рядоченіе шикуються поперек світлового потоку, перекриваючи його, і відповід ¬ ний сегмент стає непрозорим. Причому, змінюючи величину прикладеної напруги, можна змінювати ступінь непрозорості індика ¬ тора.
Рідкі кристали – діелектрик, тобто не проводять електричний струм. По ¬ цього управляти ними можна лише змінним напругою: адже дві про ¬ кладки РКІ-скла – це практично конденсатор, а при подачі на висновки конденсатора змінної напруги через нього тече струм. Для рідких кристалів потрібен незначний струм, тому частота керуючого напруги ¬ ня може бути досить низькою (50 … 100 Гц). Зверху діапазону ця частота практично не обмежена, однак не рекомендується робити її вище 1 кГц-провідники, якими намальовані сегменти, мають кінцеве со ¬ опір (зазвичай 1 … 10кОм), тому при збільшенні частоти контра ¬ стность індикатора буде погіршуватися. Заодно, завдяки цьому опору, індикатор нечутливий до перевантажень по напрузі – він витримує напругу до 30 … 50 В (при цьому сегменти, іноді разом з доріжками, чорніють, і після зняття напруги стають прозорими протягом декількох хвилин, в той час як всі інші індикатори виходять з ладу вже при дворазових перевантаженнях. Але все одно, незважаючи на відсутність видимих пошкоджень, занадто захоплюватися перевантаженнями РКІ не варто – це різко зменшує ресурс його роботи, зокрема, знижує контрастність.
 
Для керування ЖКИ зазвичай використовуються логічні елементи "Исклю-чающие АБО", один з входів всіх елементів з'єднують разом і підключають до генератора і спільного висновку РКІ, а на другий вхід елемента подають керуючі сигнали. Як відомо, ці елементи при рівні "логічного нуля" на одному з входів працюють як повторювачі рівня з іншого входу (тобто різниця напруги між виходом елемента і загальним індикатора дорівнює нулю – сегмент не видно), а при "одиниці" – як інвертори, і відповід ¬ ний сегмент індикатора стає видимим. Таким чином, щоб "засвітити" сегмент, на вхід елемента потрібно подати "одиницю". Крім того, для роботи з РКІ зручно використовувати мікросхеми серії К176: К176ИЕЗ (лічильник-дільник на 2 і 6), К176ИЕ4 (лічильник-дільник на 4 і 10) і К176ІД2 або К176ІДЗ (двійково-десяткові дешифратори, тільки у К176ІДЗ більш потужні виходи). У всіх цих мікросхем на виходах вже стоять елементи "Що виключає АБО", що значно спрощує схему вуст ¬ устрою.
На рис. 3.1 наведена схема нескладних електронних годинників, складаються з мінімуму деталей. Для більшої зручності в схему доданий вузол гасіння нуля в розряді десятків годин.

На спеціалізованій мікросхемі К176ІЕ12 зібраний кварцовий генератор, як кварцового резонатора ZQ1 можна використовувати будь-який "вартовий" кварц. Частоту генератора можна скорегувати, змінюючи ємність кондей ¬ Сатора С1. На виводі 4 мікросхеми формуються секундні імпульси – вони використовуються для моргання точки розділення, на виведення 10 секунд ¬ ні імпульси вже розділені на 60. Таким чином виходять хвилинні імпульси. Вони надходять на лінійку лічильників DD2 … DP5: DD2 вважає одиниці хвилин, DD3 – десятки хвилин і т. д. На діоді VD2 і резистори R8 зібрана схема обнулення годин – як тільки годинник дорахує до 24, на ви ¬ ходах 4 DD4 і 2 DD5 з'являться рівні логічної "1", які обнулять всі лічильники. Поки кількість годин менше 24, хоча б на одному з цих виводи ¬ дів присутній рівень логічного "0", який забороняє скидання.
Так як у мікросхеми DD1 немає порівняно низькочастотного виходу, за ¬ йшлося задіяти тактові виходи Т1 … Т4. На елементах R3 і VD1 влас ¬ ран найпростіший суматор, завдяки якому в точці з'єднання цих еле ¬ ментів – правильний меандр частотою 256 Гц. Він використовується для роботи ЖКИ.
На елементах DD6.1, DD6.2 зібрана схема управління десятковою крапкою (всі інші точки і додаткові сегменти повинні бути з'єднані із загальним проводом індикатора). Елемент DD6.2 виконує функцію Инверт ¬ ра (при рівні логічної "1" на керуючому вході він замкнутий і подає рівень "0" на DD6.1, при "0" – розімкнений і на вхід DD6.1 надходить "1" через резистор R4), елемент DD6. 1, в залежності від рівня на виході "1 Гц", подає на сегмент "точка" то прямий, то інвертований сигнал ге ¬ нератора, тобто точка буде видно протягом 0,5 сек, а наступні 0,5 сек – ні.
Звичайно, було б простіше зібрати цей вузол на одному елементі "Виключаю ¬ ний АБО", однак зібрати на залишилися елементах схему гасіння зайвого нуля буде неможливо, а вводити в схему зайву мікросхему – Геологіч ¬ ські нерозумно.
Цей самий вузол гасіння нуля зібраний на елементах DD6.3 і DD6.4. Несложо ¬ но зауважити, що у старшому розряді сегмент f буде видно тільки при коді цифри 0, при кодах цифр 1 і 2 – цей сегмент не світиться. Тому цілком логічно буде задіяти цей вихід дешифратора для нашого аналізато ¬ ра. При рівні логічної "1" на виході генератора елемент DD6.4 соединя ¬ ється з виходом f дешифратора, і заряджає або розряджає конденсатор СЗ. У цей час на виведення 6 мікросхеми DD5 рівень логічної "1". Таким чином, при коді цифри "0", на виході сегмента f буде рівень логічно ¬ го "0", а при кодах цифр 1 або 2 там буде рівень логічної "1". Відпо ¬ відний рівень і на конденсаторі СЗ. При рівні логічної "1" на цьому конденсаторі елемент DD6.3 замкнутий, і мікросхема DD5 працює так само, як і решта лічильники – розряд десятків годин видно, при рівні логи ¬ ного "0" на конденсаторі СЗ елемент DD6.3 розімкнений, і виходи лічильника не перемикаються.
3.1.2.0 деталях
Мікросхему DD1 в цій схемі можна замінити на К176ІЕ18, але тоді виводи ¬ ди 4 і 7 потрібно буде розімкнути, висновок 14 з'єднати з загальним проводом, а сигнал для моргання точки знімати з виведення 4 мікросхеми.
Напруга живлення цієї схеми не повинно перевищувати 5 В, більше напругу шкідливо для індикатора. Але, якщо підключити всі висновки індикатора через резистори опором 100 … 300 кОм (буде потрібно 30 резисторів), напругу можна буде підвищити й до 9 … 12 В. Також, при живленні від 5 В деякі кварци не запускають генератор мікросхеми К176ІЕ12 (проте запущений генератор нормально працює). У таких випадках можна змен ¬ шити опір резистора R2 в 2 … 4 рази.
Крім розглянутих тут статичних РКІ, існують також динамі ¬ гічні, або мультиплексні ЖКИ. Відрізняються вони тим, що у мультиплекс ¬ них РКІ до кожного висновку підключено відразу кілька сегментів і, відповід ¬ повідно, на іншій половині індикатора намальовано стільки ж загальних висновків.
Мультиплекс буває в пропорціях 1:1 … 1:4 (тобто до кожного висновку під ¬ ключів по 1 … 4 сегменти; РКІ з мультиплексом 1:1 зазвичай називають ста ¬ тичних) у простих 7-сегментних індикаторів, і може доходити в про ¬ порцій до 1:00 … 1:000 у графічних і кольорових РКІ для телефонів і ком ¬ п'ютер. Переваги використання мультиплексний РКІ очевидні – завдяки цьому вдається значно зменшити кількість висновків РКІ, та й простіше виготовити складається з лав "квадратиків" індикатор (дис ¬ плей), але у них є й недолік – напруга живлення потрібно розділити на декілька "шматків" (звичайно 3 … 5), і керувати дисплеєм, комбінуючи ці частини за дуже складною схемою. Тому для управління мультиплексний РКІ використовуються тільки спеціалізовані мікросхеми-зібрати схему управління ЧНА звичайних мікросхемах серії К561 майже немож ¬ но – а самі ці мікросхеми, як правило, управляються тільки через наступ ¬ послідовних інтерфейс, від зовнішнього процесора. Тому тут вони не бу ¬ дуть детально розглянуті. А взагалі найчастіше використовуються мікросхеми D7225G (інтерфейс SPI, 32 виходи на сегменти, мультиплекс від 1:1 до 1:4), PCF8576 (I2C, 32 виходи, мультиплекс 1:1 і 1:2) і PCF8577 (I2C, 40 виходів, мультиплекс від 1:1 до 1:4). Більш зручна в роботі мікросхема D7225G – у неї згруповані виходи, на відміну від PCF8576, у яких угруповання взагалі немає. Зате PCF8576 можна використовувати як послідовно ^ паралельного регістра. Існують і інші мікросхеми, є навіть про ¬ цессора з вбудованим контролером мультиплексного РКД – але ці мік ¬ росхеми більш популярні. Ну а всі РКІ, з мультиплексом більше 1:4, про-даються тільки з вбудованим контролером – він може бути розташований безпосередньо на самому РКІ-склі (так звані ТАВ-дисплеї, стоять у всіх сучасних телефонах) або на платі, на якій закріплено "стік ¬ ло". Інакше кажучи, при виході з ладу контроллера доведеться купувати пов ¬ ністю новий дисплей, з новим контролером – навіть незважаючи на те, що один з цих елементів справний.
3.1.3. Особливості визначення цоколевка індикаторів
Визначити цоколевку і мультиплекс РК-індикаторів досить просто, але для цього потрібен будь-який блок живлення або будь-яке інше низьковольтне вуст ¬ трій, включене в мережу змінного струму через понижуючий трансфор ¬ матора. Знадобиться один-єдиний проводок, що виходить з будь-якої час ¬ ти цього пристрою (з його низьковольтної частини), з гарною ізоляцією. Бе ¬ рем пальцями індикатор за боковину (це буде один контакт джерела живлення) та торкаємося проводкою висновків ЖКИ. При цьому загориться один або кілька сегментів. Скільки сегментів нарахували – такий і мультиплекс. При торканні проводкою загального висновку індикатора стає видно всі його сегменти (якщо індикатор статичний) або рядок символів – якщо РКІ мультиплексний.
3.2. Індикатор протікання
Багато сімей сьогодні живуть у багатоповерхових будинках і користуються побутовими пральними машинами. Кожен, хто підключав таку машину (до електро-щитка і сантехнічних комунікацій), знає, як важливі обидва ці дії. Зокрема, при неякісному підключенні зливного патрубка сти ¬ пральної машини до найфановішим трубах квартирної комунікації може про ¬ ізойті витік води, яка не тільки зіпсує настрій і інтер'єр, але і доставить численні клопоти по компенсації ремонту сусідам знизу.
Навіть при якісному підключенні пральної машини хомути, стяги-вающие гофри і патрубки водозливних шлангів, рекомендується час від часу перевіряти їх на надійність і при необхідності підтягувати.
Крім того, протікання можуть відбуватися і в інших подібних випадках, як то: протечки (через брак будівельників) зверху, якщо квартира розташована на останньому поверсі, протікання через застарілі і вислужили "Всі терміни" штатних сантехнічних комунікацій (труб, патрубків, зливних горловин раковин). Всі ці випадки також загрожують затопленням сусідів, що живуть знизу з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками.
Щоб уникнути неприємностей, рекомендую зібрати простий пристрій сиг ¬ налізатора протікання, що має регулювання чутливості в широких межах і (при установці максимальної чутливості) реагує навіть на слабку вологість повітря навколо датчика. Це пристрій звукової сигналізації забезпечує переривчастий і гучний звук приблизно 40 дБ при виникненні небезпечної ситуації. Електрична схема пристрою показана на рис. 3.2.
3.2.1. Принцип роботи пристрою
Пристрій зібрано на мікросхемі К561ТЛ1 (у схемі використовується тільки один її елемент). Ця багатофункціональна мікросхема популярна серед радіоаматорів і має ряд переваг у порівнянні з іншими мікро ¬ схемами К561 серії. До складу мікросхеми К561ТЛ1 входять чотири однотипних елемента І (з інверсією) з передатною характеристикою тригера Шмітта. Передавальна характеристика кожного елемента має два пороги-поріг спрацьовування і поріг відпускання. Різниця Ucpa6 і UonT є напруга гістерезису, яке в даному випадку пропорційно напру ¬ ню харчування (залежить від нього). Завдяки високій чутливості еле ¬ ментів мікросхеми К561ТЛ1 вдалося створити вузол, що реагує на незна ¬ ве зміна напруги на вході.

Між входом елемента DD1.1 і "+" живлення включений обмежувальний ре ¬ зистор і змінний резистор R1, регулюючий чутливість пристрою. При верхньому (за схемою) положенні движка перемінного резистора R1 чутливість вузла мінімальна.
Як видно з рис. 3.2, нічого складного в схемі немає, і її міг би придумати, мабуть, будь-який школяр. Однак другим за значимістю елементом у схемі є датчик вологості. Він конструктивно виконаний з датчика обертання ¬ ня електродвигуна НГМД (накопичувача на гнучких магнітних дисках) типу МС-5301, який зараз є анахронізмом епохи, але колись був дуже популярний у тих радіоаматорів, хто захоплювався самостійної складанням персональних комп'ютерів типу "Радіо-86РК", "Спектрум" "і дру ¬ гих подібних. Електродвигун дисковода акуратно розбирається і з нього витягується датчик обертання.
Замкнуті провідники-доріжки, розташовані у формі лабіринту, перер-зани скальпелем в одному місці. Це зроблено для розмикання короткозамкну7 того ланцюга датчика. Електричні провідники акуратно припаюються до штатних контактам (добре видно на малюнку) гнучким проводом МГТФ-0, 6. Пристрій і датчик з'єднують будь-які електричні дроти завдовжки до трьох метрів (велика довжина не випробовувалася) – це може бути вита пара з тих же проводів МГТФ, телефонний дріт або гнучкі електричні багатожильні дроти. Безпосередньо до датчика необхідно припаювати тільки гнучкий провід МГТФ (або аналогічний), щоб не спровокувати відшарування доріжок на металевій основі датчика. А далі цей провід може бути з'єднаний (наприклад, через електричний клемник) з дроту ¬ ми іншої гнучкості і перетину. На іншому кінці (У корпусу пристрою) ці дроти переходять в роз'єм типу В2В-ХН-А або аналогічний.
Перед використанням з датчика дрібнозернистим наждачним папером видаляючи ¬ ють невеликий шар лаку, що покриває струмопровідні доріжки на по ¬ верхні датчика.
Поки навколо датчика сухо, на вході елемента DD1.1 високий рівень напру ¬ ження. На виході елемента (висновок 3 DD1.1) низький рівень і сигналізація вимкнена. При невеликій вологості, а тим більше при впливі на дат ¬ ник вологи (крапель води) на вході елемента напруга зменшується, благо ¬ даруючи передавальної характеристики тригера Шмітта, внутрішній стан стрибком змінюється на протилежне, на виводі 3 мікросхеми DD1 при ¬ сутствуєт високий рівень. При високому рівні на виході елемента DD1.1 транзистор VT1 відкривається і через капсуль НА1 починає протікати струм – включається звукова сигналізація.
Недоліком всього пристрою можна відзначити деяку інертність ви ¬ чення сигналізації, пов'язану з висиханням датчика. Однак у схемі передбачений вихід із цієї ситуації – при виявленні протікання і її ло ¬ калізаціі пристрій сигналізації примусово вимикають вмикачем SB1.
Якщо цього не зробити, то після висихання датчика пристрій вимкне сигналізацію і автоматично перейде в режим очікування.
Мікросхеми даного типу є малопотужними, і вихідний струм кожного елемента не перевищує кілька міліампер. Тому до виходу елемента DD1.1 підключений підсилювач струму на транзисторі VT1. У ланцюзі колектора цього транзистора включений звуковий капсуль НА1 з вбудованим перери ¬ простими генератором 34 типу KPI-4332-12, який можна придбати в мага ¬ зінах радіотоварів за 20 руб.
Елементи пристрої монтуються в будь-якому відповідному компактном корпу ¬ се. В авторському варіанті використовується корпус від акваріумного компресора повітря. Провідники харчування можна з'єднувати через роз'єм Х2 (наприклад, від батареї типу 6F22 Крона) або виводити через штатний отвір збоку корпусу пристрою.
3.2.2. Налагодження
Пристрій у налагодженні не має потреби і починає працювати відразу після подачі живлення. Датчик розташовують на підлозі у важкодоступному місці під трубами (де його не видно) контактної майданчиком вгору, при необхідності фіксують дроти ізоляційною стрічкою до підлоги. Перед першим включенням движок змінного резистора R1 встановлюють в середнє положення.
Для перевірки працездатності пристрою на відстані 0,5-1 м від дат ¬ чика розпорошують вологу з ємності для прасування (або іншої ємності з розпилювачем). Цього виявляється достатнім, щоб "прокинулася" звукова сигналізація.
3.2.3.0 заміні деталей і елементів
Як джерело живлення застосовуються промисловий пристрій ПУ-1М виробництва заводу "Північний прес" Санкт-Петербург. Вихідна напруга 9 або 6 В – на корпусі блоку є перемикач вихідної напруги. Джерело живлення з трансформаторної розв'язкою від мережі пере ¬ ного струму. Максимальний струм навантаження – 150 мА.
Крім зазначеного джерела живлення можна використовувати будь-який (у тому чис ¬ ле нестабілізований) джерело з вихідним напругою в діапазоні 7-12 В.
При підключенні звукового капсуля з вбудованим переривчастим генерато-ром слід дотримуватись полярності. Позитивний висновок джерела живлен ¬ ня підключають до висновку капсуля з позначенням "+".
Мікросхему К561ТЛ1 можна замінити на К564ТЛ1 або CD4093B. Змін ¬ ний резистор R1 типу СПО-1, або аналогічний, бажано з лінійної ха ¬ рактеристики. Постійні резистори типу МЛТ-0, 25. Транзистор VT1 можна замінити на КТ603, КТ608, КТ801, КТ815, КТ972, 2SC1573, 2N4927 та аналогічні. Звуковий капсуль-будь-який з вбудованим генератором, рас ¬ лічений на постійну напругу 5-15 В і струм до 100 мА. Наприклад, FXP-1212, FMQ-2015B – у цих випадках звук буде не уривчастий, а моно ¬ тонний.
Оксидний конденсатор С1 згладжує пульсації напруги.
Вмикач SB1 штатний, розташований в корпусі від компресора. Можна застосувати і будь-який інший мініатюрний тумблер, наприклад MTS-1.
Індикаторний світлодіод підключений постійно – він сигналізує про робо ¬ спроможнішою пристрої, що знаходиться в готовності. Замість зазначеного на схемі застосовують будь-який інший світлодіод, з струмом до 20 мА, наприклад, ARL-5013URC-B.
Очевидно, розглянутий датчик знайдеться не у кожного радіоаматора, по ¬ цьому він може бути замінений на саморобний, наприклад, з наступними рекомендаціями. Сполучні дроти припаюються до двох металеві ¬ ським спицям. Спиці розташовуються паралельно один одному на підлозі на рас ¬ стоянні 0,5-1 см (у районі очікуваної протікання) і кріпляться до підлоги обикно ¬ венним лейкопластиром. Матеріал статі значення не має.
 
3.2.4. Варіанти застосування пристрою
Крім того, конструкція датчика може мати багато варіантів. Визна ¬ ляющие значення в цьому пристрої має висока чутливість мік ¬ росхеми до навіть незначної зміни опору між контактами XI.
3.3. Вузол звукового супроводу
У радіоаматорській практиці часто потрібно озвучити включення (під ¬ чення до харчування) будь-якого електронного вузла. Звуковий супровід – це своєрідний індикатор стану, що відрізняється від світлового, перш за все, тим, що його можна контролювати дистанційно. Як прави ¬ ло, в електронних пристроях (для кращого контролю їх стану) примі ¬ ють комплекс-і звукової та світлової індикатор. Звуковий індикатор з універсальним застосуванням представляє собою простий електронний вузол, що включає звук при подачі на пристрій харчування і вимикає його по закінченні часу затримки – 2 … 3 с.
Вузол звукового супроводу підключається безпосередньо паралельно до контактів харчування того пристрою, включення якого він покликаний кон ¬ троліровать.
В основі цього електронного вузла популярна мікросхема К561ЛА7. Завдяки застосуванню одного з її логічних елементів, а також використання капсуля з вбудованим генератором звукової частоти (34) в схему немає необ ¬ хідності вводити будь-які генератори імпульсів або підсилювачі до них. Такий же вузол нескладно зібрати і на логічних елементах інших мікросхем КМОП (наприклад, К561ЛЕ5, К561ТЛ1), проте найбільш просте схемне рішення показано на рис. 3.3.
3.3.1. Принцип дії пристрою
Ця схема полягає в одному логічному елементі мікросхеми К561ЛА7, включеному як інвертор. При подачі живлення на вході елемента (висновки 1 і 2 DD1.1) присутній низький рівень напруги до тих пір, поки не за ¬ виряджається оксидний конденсатор С1 через обмежувальний резистор R1. Поки цього не сталося, на виході елемента (висновок 3 DD1.1) присутній висо ¬ кий рівень напруги. Він надходить через резистор R2, що обмежує струм, до бази транзистора VT1, що працює в режимі підсилювача струму. Транзит ¬ стор VT1 відкритий, опір його переходу колектор-емітер близько до нуля і на п'єзоелектричний капсуль з вбудованим генератором звукової частоти НА1 подана напруга живлення.

Коли постійна напруга на п'єзоелектричному капсулі зі вбудований ¬ вим генератором НА1 виявиться майже рівним напрузі живлення при ¬ ства, капсуль переходить у режим генерації коливань звукової частоти.
У міру заряду конденсатора С1 через резистор R1 і внутрішній вузол еле ¬ мента DD1.1 відбувається зміна стану виходу мікросхеми. Коли напруга на обкладинках конденсатора С1 досягне рівня перемикання мікросхеми, вона переключиться і високий рівень напруги на виході DD1.1 зміниться низьким. Транзистор VT1 закриється. Постійна напруга на п'єзоелектричному капсулі з вбудованим генератором НА1 виявиться майже рівним нулю, і капсуль перейде в режим очікування.
При вказаних на схемі значеннях елементів R1 та С1 затримка вимкнення звуку складе близько 3 сек. Її можна збільшити, відповідно збільшивши: ємність конденсатора С1. Як конденсатора С1 краще використовувати оксидний типу К50-29, К50-35 або аналогічний з невеликим струмом витоку. У зворотний бік тривалість тимчасового інтервалу можна легко сокра ¬ тити, зменшивши опір резистора R1. Якщо замість нього встановити змінний резистор з лінійною характеристикою, то вийде пристрій з регульованою затримкою.
Функцію даного електронного вузла можна поміняти на зворотну – тобто зробити так, щоб п'єзоелектричний капсуль НА1 мовчав перші 3 сек після подачі на пристрій живлення, а потім все інше час працював. Для цього оксидний конденсатор С1 і времязадающих резистор R1 слід поміняти місцями (з дотриманням полярності включення оксидного конденконден ¬ Саторі-позитивної обкладкою до "плюса" харчування). При цьому середня точка їх підключення до висновків 1 і 2 елементи DD1.1 зберігається. У такому варіанті пристрій без особливих змін можна застосовувати для звукового сигналізатора відкритої (надміру) дверцят холодильника. Крім того, ва ¬ ріант застосування даного простого і надійного пристрою нескінченно багато і вони обмежені лише фантазією радіоаматора.
3.3.2. Налагодження
Пристрій у налагодженні не потребує. Елементи пристрою закріплюють на монтажній платі. Корпус для пристрою – будь-який підходящий.
3.3.3.0 деталях
Постійні резистори Rl, R2 типу МЛТ-0, 25. П'єзоелектричний капсуль може бути будь-яким, розрахованим на напругу 4 … 20 В постійного струму, наприклад, FMQ-2015D, FXP1212, KPI-4332-12.
Транзистор VT1 будь-який кремнієвий, малої та середньої потужності структури п-р-n, наприклад, КТ603, КТ608, КТ605, КТ801, КТ972, КТ940 з будь-яким літеро ¬ вим індексом. Джерело живлення-стабілізований, що забезпечує вихідна напруга 5 … 15 В-в цьому діапазоні мікросхема DA1 функ ¬ ціонірует стабільно.
Елементи VD1 і R3 забезпечують функцію захисту пристрою від стрибків напруги живлення. Завдяки обмежувального резистору та стабілітрону, на даний вузол можна "безболісно" подавати постійне напру ¬ ження до 24-26 В (що актуально при використанні пристрою в ланцюгах з харчуванням 24 В, наприклад, у вантажних автомобілях деяких марок).
Стабілітрон VD1 забезпечує напругу стабілізації в діапазоні 9 – 12 В. Його можна замінити на Д814А-Д814Д, BZX55, 1N4740A, 1N4742A або аналогічні.
Якщо такий захист не потрібна, то елементи VD1 і R3 зі схеми виключають, а напруга живлення підключають до точки А.
Струм споживання в активному режимі звукового сигналу з застосуванням вка ¬ заних на схемі елементів складає 10-12 мА. Гучність звуку доста ¬ точна настільки, що сигнал добре чути в приміщенні на відстані до 10 м.