Ефективні мікрофонні датчики-підсилювачі

Людям зі слабким слухом будуть корисні дві електричні схеми, що розглядаються далі. Якщо у вас є рідні або просто знайомі люди, які в силу обставин погано чують, допоможіть їм, зібравши одне з предлагае ¬ мих пристроїв. Схеми чутливих підсилювачів слабких звукових сигналів мені доводилося зустрічати в публікаціях, крім того, вітчизняна промисловість випускає ефективні слухові апарати для інвалідів, проте вартість їх достатньо висока. Схеми, показані на рис. 3.10 і рис. 3.11, мають низьку собівартість елементів. Вони не вимагають настройки, прості і надійні в експлуатації і вельми доступні для повторення навіть початківцям радіоаматорам.
3.6.1. Особливості і принцип роботи пристрою
Розглянемо пристрій, показане на рис. 3.10.
Струм, споживаний схемою від джерела живлення в робочому режимі, при ви ¬ користуванні зазначених на схемі номіналів елементів-10 мА. Вихідний каскад на комплементарної парі транзисторів забезпечує великий коефіцієнт посилення по струму. Пристрій зберігає працездатність при зниженні напруги живлення до 3 В і може практично експлуатуватися в такому режимі мінімального харчування з двома пальчиковими батарейками. Тоді струм, споживаний схемою, ще більше скоротиться, а резистор R4 сліду ¬ ет зовсім виключити зі схеми. Верхня межа напруги живлення, при ко ¬ тором підсилювач працює без перевантажень +12 В, в цьому випадку опір резистора R4 слід збільшити до 330-360 Ом.

Рис. 3.10. Електрична схема мікрофонного датчика
Ефективна чутливість пристрою визначальним чином залежить від чутливості мікрофона і режиму роботи самого підсилювача. Мікро ¬ фон у схемі застосований електретний (конденсаторний), які стоять в сучас ¬ сних телефонних апаратах і старих магнітофонах. Гарні результати виходять при використанні як мікрофона В1 мікрофона типу МКЕ-84, крім того, можна застосовувати і МСЕ-3. Можливо має сенс по ¬ пробувати і інші типи електретних мікрофонів, тоді, напевно, вдасться знайти найбільш ефективний варіант.
Ця схема забезпечує гучну надійну мова в навушнику на відстані 7-8 м (при максимальному посиленні і мінімальному харчуванні). Як навушника застосований капсуль-навушник ТМ-4, підійде і ТМ-2М. Можна ис-користувати ДЕМШ, але його незручно вставляти у вухо, або інші будь-які ді ¬ наміческіе навушники з еквівалентним опором від 100 Ом. Операційний підсилювач працює в режимі автоматичного регулювання посилення, що дозволяє максимально посилювати корисний сигнал, не допуска ¬ ючи самозбудження. Дільник на R2, R3 забезпечує заданий режим по постійному току, резистор R6 регулює оптимальний рівень посиленого сигналу. Його доведеться трохи скоректувати при зміні напру ¬ ження харчування щодо зазначеного на схемі. Власне, на цьому вся регулювання і закінчується. При справних елементах і правильному мон ¬ таж пристрій працює відразу.
Схема успішно працює в якості пристрою контролю та пошуку прихованої електричної проводки і телефонних проводів. При приміщенні котушки поруч з проводами телефонної лінії можна контролювати її стан. На вхід ОП (замість мікрофона В1) в цьому випадку можна підключити Катушев ¬ ку на феромагнітному сердечнику типу НМ1500 діаметром 6-8 мм з намо ¬ таннимі внавал 400 витками дроту 0,1-0,15 мм. Одним кінцем до загального проведення, іншим до негативного висновку конденсатора С1, резистор R3 в цьому випадку треба виключити.
3.6.2. Пристрій мікрофонного датчика для роботи з навушниками і електретні мікрофоном
На рис. 3.11 показана схема, призначена для роботи з навушниками і електретні мікрофоном.
Пристрій зібрано на однотипних операційних підсилювачах мікросхеми LM387. У порівнянні з описаним раніше пристроєм, така розробка ще більш ефективна за ступенем посилення слабкого вхідного сигналу і може без доопрацювань використовуватися як слухового апарату і подслушівающе ¬ го устрою. Відмітною властивістю даного пристрою є аку ¬ стических завадостійкість – не сприйнятливість до сигналів фону пе ¬ ремінного напруги, які випромінюють розташовані уздовж стін квар ¬ тир електричні мережеві проводи. У схемі не передбачена ручне регулювання посилення, тому що з зазначеними номіналами елементів пристрій надійно працює в оптимальному режимі.

Налагодження
Налаштування підсилювача не потрібна.
При необхідності до виходу мікрофонного підсилювача можна підключати звукозаписний апарат (магнітофон) і більш потужний підсилювач. Місце підключення – точка А.
Про деталі
Як мікрофона В1 використаний електретний мікрофон типу МКЕ-31, в якості навушників – телефонні капсулі ТМ-4, ТМ-2М або аналогич ¬ зані з сумарним опором не менше 80 Ом. Стабілізована на ¬ напруга живлення схеми від 5 до 9 В. Найкращі результати отримані при живленні від 4-пальчикових батарейок по 1,5 В. Споживання струму в активному режимі 12 мА. Конденсатори-фільтри з харчування С7 і С8 встановлюються безпосередньо у висновків мікросхеми. Для усунення ефекту акустич ¬ ського самозбудження підсилювача навушники слід на гнучкому проводі уда ¬ лити від мікрофона і загальної схеми. У разі застосування пристрою для під ¬ Слушивание – навпаки, винести на гнучких (екранованих) проводах не більше 1 м електретний мікрофон у бік джерела слабкого звуку, попе ¬ редньо обернувши В1 картонним або металевим рупором для вловлюючи ¬ ня, фокусування і концентрації звукових коливань.