Ще древні греки помітили властивість деяких матеріалів після взаємного тертя притягувати до себе легкі предмети. Хоча цим властивістю електризації мають багато матеріалів, але всі вони здатні лише до двох видах електризації:

1) позитивною електризації, що збігається з електризацією скла, потертого об шкіру;
2) негативної електризації, що збігається з електризацією шкіри, потертій склом.

Якщо тіла наелектризовані однаково, то вони відштовхуються один від одного, а якщо по-різному – притягуються.

Міру наелектризованість тіла називають електричним зарядом. Заряд може передаватися від одного тіла до іншого при їх зіткненні.

Досвід показує, що заряди різних знаків компенсують один одного. Цей факт привів до уявлення про те. що в незаряджених тілах також є заряди, але вони повністю компенсують один одного, так як кількість позитивних і негативних зарядів однаково. Електризація полягає в порушенні цієї рівноваги, в перенесенні однойменних зарядів з одного тіла на інше. Тому при електризації тертям завжди електризуються обидва тіла; одне – позитивно (надлишок позитивних зарядів), інше – негативно (надлишок негативних зарядів). Загальна кількість зарядів при цьому не змінюється, тобто заряди не створюються і не зникають, вони можуть лише переміщатися всередині тіла або від одного тіла до іншого (закон збереження електричних зарядів).

Елементарної негативно зарядженою часткою є електрон – найбільш легка і рухлива з усіх відомих у даний час частинок матерії. Позитивні заряди несе порівняно важке ядро атома, навколо якого обертаються електрони. Нейтральний атом містить однакове число негативних і позитивних зарядів.

Довідник радіоаматора А. А. Куликівський 1963