Лазерні мікрофони.

 

У тому випадку, якщо ви підняли скло в автомобілі або закрили кватирку, може бути використаний лазерний мікрофон. Перші їх зразки були прийняті на озброєння американськими спецслужбами ще у 60-ті роки. Структурна схема подібного пристрою зображена на рис. 1.

 

 

 

 

В якості прикладу розглянемо лазерний мікрофон НР-150 фірми "Hewlett-Packard" з дальністю дії до 1000 м. Він сконструйований на основі гелій-неонового чи напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 0,63 мкм (тобто у видимому діапазоні; сучасні пристрої використовують невидимий ІК діапазон).

Промінь лазера, відбитий від скла приміщення, в якому ведуться переговори, виявляється промодульованих звуковою частотою. Прийнятий фотоприймачем відбитий промінь детектується, звук посилюється і записується. Приймач і передавач виконані роздільно, є блок компенсації перешкод. Вся апаратура розміщена в кейсі і має автономне живлення. Подібні системи мають дуже високу вартість (понад 10 тис. $) і, крім того, вимагають спеціального навчання персоналу і використання комп'ютерної обробки мови для збільшення дальності. Існує досвідчена вітчизняна система ЛСТ-ЛА2 з дальністю знімання менше 100 м і досить скромною ціною. Слід зазначити, що ефективність застосування такої системи зростає із зменшенням освітленості оперативного простору.

 

Лазерний мікрофон дозволяє здійснювати дистанційне прослуховування приміщень по коливаннях віконного скла. Дані коливання модулюють промінь лазера, що відбивається від поверхні скла і потрапляє на фотоприймач для відповідного перетворення і декодування за допомогою електронних пристроїв.

На рис. 9 наведено приклади схем ІК-предатчіка та ІЧ-приймача.

 

Дані пристрої дозволяють "зчитувати" акустичну інформацію з віконного скла, що дозволяє, як і у випадку лазерного мікрофона, здійснювати дистанційне прослуховування приміщень. Для цього сфокусований промінь ІК-передавача направляється на віконне скло. ІЧ-приймач приймає відбитий промодульованих сигнал демодулирует його, посилює і відтворює.

 

 

Елементи для схеми ІК-передавача:

R 1 = 50К-100к (R 1 і С 1 задають частоту генератора несучої – 30кГц-50кГц), R 2 =1k, R 3 = 8-10 (задає струм через інфрачервоний світлодіод, середнє значення – 250мА-300мА); C 1 =150, C 2 = 1000мкФ-4000мкФ; DD1 (DD1.1, DD1.2) – К561; D 1 – АЛ119А; T 1 – КТ3102, КТ315 або аналогічні транзистори; T 2 – КТ815, КТ807 або аналогічні, можливе використання замість Т 1 і Т 2 одного транзистора КТ827.

 

Елементи для схеми ІК-приймача:

R 1 = 100-500 (регулювання чутливості ОУ1: К = 1 + R 3 /R 1 ), R 2 =200k-300k, R 3 =300k-500k, R 4 = 30k-100k (регулювання гучності), R 5 = 1k-5k (регулювання чутливості ОУ2: К = 1 + R 7 /R 5 ), R 6 =200k-300k, R 7 =10k-50k, R 8 =10, R 9 =300k-500k, R 10 =300k-500k, R 11 =16k-24k (R 11 і С 4 можуть бути виключені зі схеми, в цьому випадку R 4 =16k-25k); C 1 =0.1-0.2, C 3 =0.1-0.3, C 4 = 0.3-5мкФ, C 5 = 1мкФ-10мкФ, C 6 = 5мкФ-20мкФ, C 7 = 50мкФ-500мкФ, C 8 =0.1, C 9 = 100мкФ-500мкФ, C 10 =0.1-0.2, C 11 = 0.3-1мкФ, C 12 = 9Н-15Н; L 1 C 2 налаштовуються на частоту 30-50 кГц, L 1 – 400-500 витків ПЕЛ 0.05-0.07 на каркасі від фільтра ПЧ радіоприймача. D1 – ФДК261 або аналогічні ІК-фотодіоди; D2, D3 – ГД507 або аналогічні (германевие – менше поріг); A1, A2 – ОУ ІС КР548УН1; Т 1 , Т 2 – КТ3102, КТ3107 або КТ315, КТ361, або аналогічні комплементарні (парні) транзистори; Т – ТМ-2А або аналогічні.