ПІСЛЯ СМЕРТІ Геріке, померлого в 1686 році, пройшло більше двадцяти років. У 1708 році англієць Уолл повідомив у пресі про нові спостереженнях над наелектризованими тілами.

З великого шматка натертого бурштину Уолл одного разу витягнув значних розмірів блакитну іскру. Явище це супроводжувалося тріском. Іскра вдарила в палець, і Уолл відчув сильний болючий укол.

– Світло і тріск витягнутої мною іскри, – розповідав Уолл, – представляють собою подобу блискавки й грому!

Проте цей новий важливий факт і правильний висновок Уолла довго залишалися невідомими багатьом ученим.

Вони головним чином повторювали вже давно відомі досліди, описані Джильберто і Геріке.

Втім, деякі вчені при цьому домоглися і нових цікавих результатів. Племінник Уолла, член англійського Королівського общества1, колишній робітник-механік і хранитель приладів Френсіс Гауксбі зауважив, що сильно натертий рукою порожнистий скляна куля наповнюється якимось слабким світлом. Такий же світ кілька раніше спостерігав французький фізик Пікар, коли трусив ртуть у скляній трубці барометра, причому там, де була торрічелліева порожнеча, як би спалахував холодне світло.

Гауксбі вирішив побудувати скляну електричну машину замість сірчаної.

З скляної кулі, встановленого на осі, був викачаний повітря. Приклавши, як ЕТР робив. Отто Геріке, долоню до поверхні кулі, Гауксбі став швидко обертати його. У затемненій кімнаті куля давав таке сильне світіння, що можна було розрізняти предмети навіть на відстані десяти футів.

Цими ж дослідами Гауксбі встановив, що скло-більш відповідне речовина для пристрою електричних машин, чим сірка. Крім того Гауксбі став вперше застосовувати для електрики довгі скляні трубки.

Як і багато інших дослідників, Гауксбі накопичував нові факти, але науково пояснювати їх не вмів. Його цікаві досліди незабаром виявилися забутими.

Чимало дослідів з електризації різних речовин виконали також відомі вчені Роберт Бойль, Ісаак Ньютон та інші, але і вони не посунули вперед науку про електрику.

Ф. ВЕЙТКОВ. ЛІТОПИС ЕЛЕКТРИКИ 1946