Авометр, схема якого показана па мал. 21, можна вимірювати: постійні струми від 10 до 600 ма; постійні напруги від 15 до 600 в; змінні напруги від 15 до 600 в; опору від 10 му до 2 Мом; напруги високих частот 100 кГц-100 МГц у межах від 0,1 до 40 в. коефіцієнт посилення транзисторів по струму В до 200.

Для вимірювання напруг високої частоти використовується виносної пробник (ВЧ головка).

Зовнішній вигляд авометра і ВЧ головки зображений на рис. 22.

Прилад монтують в корпусі з алюмінію або в пластмасовій коробочці розмірами приблизно 200X115X50 мм. Лицьова панель з листового текстоліту або гетинаксу товщиною 2 мм. Корпус і передню панель можна також зробити з фанери товщиною 3 мм, просоченої бакелітовим лаком.

Рис. 21. Схема авометра.

Деталі. Мікроамперметр типу М-84 на струм 100 мкА з внутрішнім опором 1 500 ом. Змінний резистор типу ТК з вимикачем Вк1. Вимикач треба зняти з корпусу резистора, повернути на 180 ° і поставити на колишнє місце. Така зміна роблять для того, щоб контакти вмикача замикалися, коли резистор повністю виведений. Якщо цього не зробити, то універсальний шунт буде завжди підключений до приладу, зменшуючи його чутливість.

Всі постійні резистори, крім R4-R7, повинні бути з допуском номіналів опорів не більш ± 5%. Резистори R4-R7 шунтуючі прилад при вимірюванні струмів, – дротові.

Виносний пробник для вимірювання тиску високої частоти розміщують в алюмінієвому корпусі від електролітичного конденсатора Його деталі монтують на пластинці з оргскла. На ній же кріплять два контакти від штепсельної вилки, які є входом пробника. Провідники вхідний ланцюга треба розташовувати якомога далі від провідників вихідного ланцюга пробника.

Полярність діода пробника повинна бути тільки такою, як на схемі. Інакше стрілка приладу буде відхилятися у зворотний бік. Те ж стосується і діодів авометра.

Універсальний шунт виготовляють з дроту з великим питомим опором і монтують безпосередньо на гніздах. Для R5-R7 підійде константанові дріт діаметром 0,3 мм, а для R4 можна використовувати резистор типу ПС-1 опором 1400 му, намотавши на його корпус константанові дріт діаметром 0,01 мм, щоб їхній загальний опір було 1 468 му.

Рис 22. Зовнішній вигляд авометра.

Градуювання. Шкала авометра показана на рис. 23. Градуювання шкали вольтметра виробляють по еталонному контрольному вольтметру постійної напруги за схемою, показаної на рис. 24, а. Джерелом постійного напруги (не менше 20 в) може бути низьковольтний випрямляч або батарея, складена з чотирьох КБС-Л-0, 50. Повертаючи движок змінного резистора, наносять на шкалу саморобного приладу позначки 5, 10 і 15 б, а між ними – по чотири поділки. За цією ж шкалою вимірюють і напруги до 150 в, множачи показання приладу на 10, і напруги до 600 в, множачи на 40 показання приладу.
Шкала вимірювань струму до 15 ма повинна точно відповідати шкалі вольтметра постійних напруг, що перевіряють по еталонному міліамперметр (рис. 24,6). Якщо показання авометра відрізняються від показань контрольного приладу, то змінюючи довжину проводу на резисторах R5-R7, підганяють опору універсального шунта.

Точно так само градуюють шкалу вольтметра змінної напруги.

Для градуювання шкали омметра треба використовувати магазин опорів або використовувати як еталонних постійні резистори з допуском ± 5%. Перш ніж почати градуювання, резистором R11 авометра встановлюють стрілку приладу в крайнє праве положення – проти цифри 15 шкали постійних струмів і напруг. Це буде «0» омметра.

Діапазон опорів, вимірюваних авометр, великий – від 10 му до 2 Мом, шкала виходить щільною, тому на шкалу наносять тільки цифри опорів 1 ком, 5 кім, 100 кому, 500 ком і 2 Мом.

Авометр можна вимірювати статичний коефіцієнт посилення транзисторів по струму Встав до 200. Шкала цих вимірів рівномірна, тому Ділять її на рівні проміжки заздалегідь і перевіряють за транзисторам з відомими значеннями Встав Якщо показання приладу декілька відрізняються від фактичних значень, то змінюють опір резистора R14 до дійсних значень цих параметрів транзисторів.

 

Рис. 23. Шкала авометра.

Рис. 24. Схеми градуювання шкал вольтметра і міліамперметра авометра.

Для перевірки виносного пробника при вимірюванні високочастотного напруги потрібні вольтметри ВКС-7Б і будь-який високочастотний генератор, паралельно якому підключають пробник. Проводи від пробника включають в гніздо «Загальний» і «+15 в» авометра. Високу частоту подають на вхід лампового вольтметра через змінний резистор, як при градуюванні шкали постійних напруг. Показання лампового волтьметра повинні відповідати шкалі постійної напруги на 15 в авометра.

Якщо показання при перевірці приладу по лампового вольтметру не збігаються, то дещо змінюють опір резистора R13 пробника.

За допомогою пробника вимірюють напруги високої частоти тільки до 50 ст. При більшій напрузі може статися пробій діода. При вимірі напруг частот вище 100-140 МГц прилад вносить значні похибки вимірювань зважаючи шунтуючого дії діода.

Всі градуювальні позначки на шкалі омметра роблять м'яким олівцем і тільки після перевірки точності вимірювань обводять їх тушшю.

В.В. Вознюк. У допомогу шкільному радіогуртку

Ключові теги: виміри, Вознюк