Принципова схема першого варіанта підсилювача показана на першому малюнку.

Необхідність харчування мікросхеми К174УН4Б від джерела напругою 4,5 … 6 В вимагає дещо змінити її включення. Справа в тому, що при типовому включенні з пониженням напруги харчування зростає ймовірність самозбудження підсилювача 34. Щоб цього не сталося, довелося виключити ланцюг вольтдобавкі, а вивід 6 мікросхеми підключити безпосередньо до плюсових висновку джерела живлення. Для підвищення вхідного опору підсилювача в ланцюг емітера транзистора VT1 включений резистор R3 (його опір може бути в межах 110 … 240 Ом). Рекомендований опір головки гучномовця ВА1 -6 … 8 Ом.



Другий варіант підсилювача відрізняється підвищеною економічністю. Для роботи в його першому каскаді необхідний транзистор з великим коефіцієнтом передачі струму, здатний працювати в режимі малих струмів. Крім зазначеного на схемі, можна використовувати транзистори КТ342А, КТ342Б і КТ3102 з індексами А – Є. Вхідний опір підсилювача – 10 кОм, струм, споживаний його першим каскадом, – 0,3 … 0,5 мА. Конденсатор С2 запобігає самозбудження підсилювача на високих частотах. Транзистор VT2 виконує функції розв'язує фільтра в ланцюзі харчування транзистора VT1, Що дозволило обійтися без додаткового оксидного конденсатора і резистора.

У третьому варіанті підсилювача функції першого каскаду виконує інтегральна мікросхема DA1 на польових транзисторах. Гідність такого каскаду – високий вхідний опір (воно визначається опором резистора R1 і залежно від вимог може бути в межах від декількох десятків кОм до 1 МОм) і можливість одночасного використання як підсилювач напруги АРУ (його знімають із виходу мікросхеми DA1 через відповідний фільтр). Всі розглянуті підсилювачі при вхідній напрузі 30 … 50 мВ забезпечують вихідну потужність 0,1 … 0,12 Вт Струм, споживаний ними в режимі спокою, не перевищує 3 … 4.5 мА, а при максимальній гучності – 40 мА. Повний опис цих схем наводиться в [Радіо 1985р. № 10 стор.55].

Миколаїв А. Малкіна М.