Вони призначені для установки трубчастих запобіжників, що працюють в різних електричних колах постійного і змінного струмів. Промисловість випускає такі типи цих виробів: ДПК1, ДП1-1, ДПБ, ДП-1, ДП-1Ц, ДП-3, ДП-ЗЦ, МДП1-1. Усі власники запобіжників, за винятком ДП-3, ДП-ЗЦ, мають одне комутаційне положення, розраховане на певну напругу мережі (держателі ДП-3, ДП-ЗЦ мають три комутаційних положення на три різних напруги мережі).

Умовне позначення: ДП – тримач запобіжника; К – з круглим наконечником; перша цифра – спосіб кріплення (гвинтами або під металеву гайку); цифра після дефіса – різновид конструкції; Б – Для швидкодіючих запобіжників; Ц – з цифровим покажчиком напруги мережі; М – малогабаритний.
Основні робочі характеристики власників запобіжників наведені в таблиці.

ПРИМІТКА. Контактні висновки власників допускають подпайку монтажних проводів 0 1,5 мм. Установку ковпачка власників ДП-1 і ДП-1Ц виробляють до суміщення стрілки або цифр на ковпачку з рискою на корпусі утримувача. Переключення власників ДП-3, ДП-ЗЦ на певну напругу мережі проводять суміщенням стрілки або цифри на ковпачку з покажчиком, нанесеним на корпусі власника.

МК 05-1977