Інтегральна мікросхема К174ХА2 являє собою напівпровідникову інтегральну мікросхему 3-го ступеня інтеграції. Вона містить 34 транзистора, 21 діод, і 57 резисторів.

Електричні параметри ІМС К174ХА2 наведені в таблиці нижче:

Номінальна напруга живлення

Струм споживання при UП9В, Т = +25 ° С, не більше

16мая

Відношення сигнал-шум при UП= 9В, fвх = 1 МГц,

UВХ = 10мкВ, m= 0,8, T = +25 ° С, не більше

 

24дБ

Вихідна напруга низької частоти при UП= 9В,  fвх= 1 МГц, fпч = 465кГц, fм= 1 кГц. m= 0,8, T = +25 ° С:.

при UВХ= 20мкВ, не менш

при UВХ = 5∙105 мкВ

 

 

60мВ

100 … 560мВ

Зміна вихідної напруги низької частоти при зміні напруги джерела живлення в діапазоні 4,8 … 9В при f= 1 МГц,                                                                                                                                                                   fм= 1 кГц, m= 0,3, UВХ= 10мкВ, Т = +25 ° С, не більше

 

 

6дБ

Верхнє значення частоти вхідного сигналу при UП= 9В, Т = +25 ° С, не менше

27МГц

Коефіцієнт гармонік при Un = 9В, fвх = 1МГц, fпч = 465 кГц, fм= 1кГц, m= 0,8, T = +25 ° С, не більше:

при UВХ  = 5 ∙105мкВ

при UВХ = 3∙104 мкВ

 

 

10%

8%

Вхідний опір УПЧ при Un= 9В, Т = +25 ° С, не менше

3кОм

Вхідний опір УВЧ при Un = 9У, Т = +25 ° С, не менше

3кОм

Вихідний опір УПЧ при Un = 9У, Т = +25 ° С, не менше

60кОм

    Граничні експлуатаційні дані:

Напруга живлення ………………………………….. 4,8 … 15В

Максимальна вхідна напруга ………………. 2В

Максимальна температура крісталлла ……………+ 125 ° С

Температура навколишнього середовища ……………………..- 25 … +550 З

 

Типова схема включення К174ХА2 зображена на малюнку

 

Функціональна схема ІМС К174ХА2 зображена на малюнку

Примітка до малюнка:

А1-підсилювач радіочастоти (УРЧ);

А2-система АРУ;

А3-стабілізатор напруги;

А4-підсилювач проміжної частоти (ППЧ);

А5-система АРУ;

G1-гетеродин;

UZ1-змішувач.

Принципова схема ІМС К174ХА2 зображена на малюнку

     Призначення висновків: 1 – вхід 1-го підсилювача високої частоти, 2 – вхід 2-го підсилювача високої частоти; 3 – вхід підсилювача АРУ; 4. 5, 6 – висновки гетеродина; 7-вихід підсилювача проміжної частоти, 8 – загальний висновок, харчування (-Un); 9 – вхід підсилювача АРУ ??підсилювача проміжної частоти; 10 – вихід підсилювача індикації; 11; 13 – висновок підсилювача проміжної частоти; 12 – вхід підсилювача проміжної частоти; 14 – вхід стабілізатора напруги, харчування (+ Un); 15, 16 – виходи змішувача.

У ІМС К174ХА2 симетричний резисторний каскад УРЧ побудований на транзисторах Т1 і Т2 (див. принципову схему). Напруга сигналу на ці транзистори (висновки 1 і 2) подається симетрично з допомогою котушки L2, пов'язаної з контуром вхідний ланцюга. Напруга живлення подається на резистори R6 і R7 емітера Т6, на базу якого подано напругу, стабілізовану з допомогою ланцюжка R6, Д16-Д21. Транзистор Т6 працюють як буфер, що зменшує навантаження ланцюжка діодів. Напруга харчування на колекторі Т1 і Т2 подається через резистори R2 і R4 з емітера Т16, на базу якого теж подається стабілізована напруга з ланцюжка R55, Д16-Д21, однак, трохи більше, ніж на базу Т6 (приблизно на 1,3-1,5 В). Подібно Т6, Т16 служить буфером. У проводі емітера Т1 і Т2 включені резистори R10 і R11; вони створюють негативний зворотний зв'язок по постійному току, стабілізуючу режим.

Діоди Д1-Д4 служать для АРУ; при слабкому сигналі Д1 і Д2 замкнені і не шунтируют вихід каскаду, а діоди ДЗ і Д4 відкриті, так що негативний зворотний зв'язок по перемінному току мала; при сильному сигналі Д1 і Д2 відкриваються і сильно шунтируют вихід каскаду, а діоди ДЗ і Д4 замикаються, так що в каскаді з'являється сильна негативний зворотний зв'язок по перемінному току; в результаті посилення каскаду зменшується.

На транзисторах ТЗ-Т5 побудований УПТ, призначений для посилення позитивної напруги, що надходить з детектора системи АРУ на висновок 3.

З виходу УРЧ (з колектора Т1 і Т2) посилене напруга сигналу подається на сигнальний вхід змішувача (попарно з'єднані один з одним бази транзисторів Т8, Т9 і Т7-Т10). Гетеродинні виходам змішувача служать бази Т11 і Т 12. Постійне напруги на базі Т7-Т10, як і напруги сигналу, подаються безпосередньо з колектора Т1 і Т2, харчування ж на бази Т11 і Т12 і на безпосередньо з'єднані з ними бази транзисторів гетеродина Т15 і Т14 подається через резистори R17 і R18 з додатковою стабілізацією ланцюжка R20, Д13-Д15. Додаткова стабілізація напруги потрібна, звичайно, не для змішувача, а для гетеродина.

Напруги живлення на колекторі Т7-Т10 подаються з висновків 15 і 16 через підключені до цих висновків елементи навантаження. Це два буда проміжної частоти з котушками L6 і L8; з першого з них коливань через ПКФ подається на вхід УПЧ (висновок 12), а з другого на самостійний детектор АРУ УРЧ, вихід якого з'єднаний з висновком 3 ІМС.

Гетеродин, як уже згадувалося, сроітся на транзисторах Т14 і Т15, На колектор Т15 напруги харчування подається безпосередньо з джерела без попередньої стабілізації. На колектор Т14 те ж напруга подається через котушку коливального контуру L3 (схема харчування послідовна, включення контуру автотрансформаторное). Напруги зворотного зв'язку подається на бази транзисторів (Висновок 4. 5) за допомогою котушки L4. Така схема побудови гетеродина дозволяє при несиметричному включенні коливального контуру реалізувати перевагу двотактної системи-придушення (істотне ослаблення) парних гармонік.

УПЧ включає в себе три однакових регульованих симетричних каскаду і симетричний нерегульований вихідний каскад. Кожен з перших трьох каскадів побудований на чотирьох транзисторах: Т23-Т26, Т27-ТЗО та Т31-ТЗЗ. Два з чотирьох транзисторів (Т24 і Т25 у першому каскаді) включені за схемою ОЕ, а за ними слід два (Т23 і Т26), включених по схемі з ОК (емітерний повторювачі). Така схема дозволяє без допомоги розділових конденсаторів уникнути поступового підвищення потенціалів від каскаду до каскаду.

База Т25 (висновок 11) з допомогою зовнішнього конденсатора з'єднується з корпусом, що виключає зворотний зв'язок через R43, R56 по змінному струму. Така ж зв'язок через R22; R42 усувається з'єднанням з корпусом через зовнішній конденсатор середньої точки між цими двома резисторами. На базу Т24 (висновок 12) подається, як уже згадувалося, напруга з виходу ПКФ. Опір R22 практично одно характеристическому опору ВКФ; це усуває потреба в узгоджувальний трансформатор або контурі.

На перший погляд видається не виправданим застосування, двох резисторів R43 і R56 замість одного з тим же опором. Однак при інтегральної технології виготовлення двох резисторів замість одного практично не збільшує вартості, а з точки зору забезпечення ідентичності аналізованої ланцюжка з R22, R42 таке рішення, очевидно, переважно.

Діоди Д7-Д12, подібно диодам ДЗ і Д4 в каскаді УРЧ, служать для АРУ шляхом зміни глибини негативного зворотного зв'язку: з посиленням сигналу зги діоди замикаються і глибина зворотного зв'язку зростає. Управління цими діодами здійснюється через УПТ, побудований на транзисторах Т17-Т19 на базу Т17 (висновок 9) подається постійна напруга з виходу детектора.

Транзистор Т34 служить для індикації налаштування. У провід його емітера послідовно з R57 можна включити зовнішній мікроамперметр. У міру посилення сигналу і викликаний цим зменшення емітерного струму Т17 і, відповідно, падіння напруги на R32, потенціал бази Т34 підвищується і емітерний струм зростає, що і реєструється микроамперметром.

Вихідний каскад УПЧ побудований на Т20 і Т21. Резистор R52 стабілізує режим. Резистори R53 і R54 вирівнюють розподіл струму між транзисторами і створюють негативний зворотний зв'язок, що зменшує нелінійні спотворення. Колектор Т21 з'єднаний з корпусом, а в провід колектора Т20 (висновок 9) включається вихідний контур проміжної частоти з котушкою L5, з яким пов'язаний детектор.

Стабілізована напруги харчування УПЧ знімається з емітера Т13, на базу якого, як і на базу T16, подається стабілізована напруга з ланцюжка R55, Д16-Д21.