В останні роки на прилавках магазинів з'явилася велика кількість простих телефонних апаратів зарубіжного виробництва, до яких немає ніякої технічної документації. Автор пропонує схеми та рекомендації з ремонту двох моделей телефонних апаратів – ВТ60М і ВТ960Р.

У процесі ремонту кожного телефонного апарата (ТА) доводиться вивчати його принцип роботи. Розглянемо спочатку модель BT60M. Схема цього телефону показана на рис. 1. Важільний перемикач SF1 показаний на схемою в положенні "трубка покладена". ТА зібраний на двох друкованих платах – основний (рис. 2) та платі клавіатури, які з'єднані між собою стрічковим шлейфом.


У цьому апараті були виявлені такі дефекти: при наборі номера прослуховувалися імпульси, але в лінію набір не відпрацьовувався; при розмові співрозмовник на іншому кінці дроту скаржився на низький рівень звукового сигналу.

У процесі ремонту з'ясувалося, що несправний транзистор VT3, що виконує роль імпульсного ключа, а також було виявлено витік колектор-емітер транзистора VT5. Після заміни цих транзисторів телефон став нормально працювати.

Мікросхему UM91610A можна замінити на VT91611.

На рис. 3 показана схема телефону моделі BT960P. Важільний перемикач SF1 показаний в положенні "трубка покладена". Замість мікросхеми IS2 (UM9151-3) підійде КР1008ВЖ17 або FT9151-3 з відповідною добіркою ланцюгів генератора, що задає. На мікросхемі IS1 (підійдуть також КР1436АП1 або FT2410) зібраний генератор сигналу виклику.


Під час ремонту апарату були виявлені такі несправності: не працювало викличний пристрій, при розмові була погана чутність на іншому кінці телефонної лінії. Транзистор Q2 був пробитий. На основній плати (рис. 4) відсутній резистор R3, позначений штриховою лінією, хоча посадкове місце для нього є. При ремонті викличного пристрою з'ясувалося, що резистор R3 встановлюють у тому випадку, коли використовується мікросхема КА2411.

Існують дві групи мікросхем для викличних пристроїв. У першій групі резистор RВС (R3), підключений між входом ВС і загальним проводом, дозволяє примусово відключати генерацію при напрузі живлення мікросхеми, рівному робочого (25,1 … 28,9 В). До цієї групи відносяться такі мікросхеми: КР1436АП1, FT2410, КА2410, ML8204, DBL5001 і т. д. Тип застосовуваного стабілітрона залежить від робочої напруги мікросхеми [1].

У другій групі резистор RВС (R3), підключений між входом ВС і корпусом, дозволяє змінювати вхідний опір мікросхеми [2]. До цієї групи відносяться мікросхеми КР1436АП2, FT2410, КА2410, ML8205, DBL5002.

Так як встановлена ??в цьому телефоні мікросхема відноситься до першої групи, то резистор R3 повинен мати опір 220 кОм (при робочому напрузі 27 В) і його слід підключити між першим (U) і другим (ВС) висновками мікросхеми IS1.

Мікросхеми викличних пристроїв першої та другої груп за технічними параметрами однакові, але вхід управління (ВС) для кожної групи виконує свої функції. Докладно про роботу цих мікросхем можна прочитати в [2].

Література

1. Інтегральні мікросхеми. Мікросхеми для телефонії. Вип. 1. – М.: ДОДЕКА, 1994, с. 256.

2. Кізлюк А. Пристрій і ремонт телефонів зарубіжного та вітчизняного виробництва. – М.: Бібліон, 1997

Журнал "Радіо", номер 2, 1999р.
Автор: С. Дерев 'янко, м. Черкеськ