Блок живлення (рис. 1.5) працює від змінної напруги 12 В. Випрямляч блоку живлення утворюють діоди VD1 … VD4, включені за мостовою схемою, а стабілізатор випрямленої напруги – Конденсатори CI, С2, стабілітрон VD5 і транзистори VT1 ??і VT2. Напруга на виході блоку живлення в межах від 0 до 12 В регулюють змінним резистором R2. Найбільший струм, що віддають блоком живлення в навантаження (до 300 мА), обмежений допустимим прямим струмом діодів випрямляча.

У випрямлячі можна використовувати діоди Д226 або Д7 з будь-яким буквеним індексом. Змінний резистор R2 – з вимикачем живлення, бажано групи А, щоб його шкала, по якій встановлюють напруга на виході блоку живлення, була рав

номерний. У стабілізаторі замість транзистора МП39 можна використовувати транзистори МП40 … МП42, а замість П213, – транзистори П214 … П217, П201, П4 з будь-якими літерними індексами. Коефіцієнт посилення транзисторів повинен бути не менше 15. Стабілітрон Д813 можна замінити стабілітронами Д811, Д814Г або Д814Д. Найбільша напруга на виході блоку живлення буде відповідати напрузі стабілізації використовуваного в блоці стабілітрона. Шкалу резистора R2 слід відградуювати по зразковому вольтметру, підключеному до вихідних затискачів блоку.