На малюнку представлена ??принципова схема передавача на 3,5 МГц. Запросах генератор виконаний на транзисторі VI, підсилювач потужності – на V2. Для узгодження підсилювача потужності з антеною застосований П – контур (С5, L4, С6). Котушка L4 намотана на каркасі від регулятора розміру рядків РРС – 70 телевізорів старих марок. Вона містить 65 витків дроту ПЕЛ 0,35, намотаних виток до витка. Початок обмотки у ручки регулятора. Штатний феритовий сердечник бажано замінити на такий же з меншою магнітною проникністю, наприклад, з М400 від антени радіоприймача «Селга».

 

Котушка L1 містить 50 витків дроту ПЕЛ 0,3, розміщених на чотирьохсекційних уніфікованому каркасі з подстроечким феритовим сердечником діаметром 2,8 мм (від гетеродинних контурів приймача «Селга»). Поверх неї намотані 5 витків дроту ПЕЛ 0,55 котушки L2. Точне число її витків підбирають по максимуму сигналу в антені. Дросель L3 намотаний внавал на пластмасовому ролику від 36 – мм фотоплівки, містить 100 витків дроту ПЕЛ 0,3. Конденсатори С4 – КСВ-1, С6 – КПК-М, С7 – МБГМ, решта-керамічні.

Транзистори VI – КТ315 або КТ603, V2 – П605, П607, П609. Зміна кварцев в межах діапазону не вимагає додаткової підстроювання контуру L1C4.

Література:

500 схем для радіоаматорів. Уфа.: SASHKIN SOFT, 1998, 70 с.