А.В. Артемчук, Київська обл.

 

 

Мостова схема (рис.1) є основою вимірювача коефіцієнтів передачі струму біполярних транзисторів [1]. Як тільки бруківка схема встановлюється в рівновагу, світяться обидва світлодіода. В іншому випадку світиться тільки один світлодіод, щоб показати, в якому напрямку потрібно обертати потенціометр R2.

Положення робочої точки характеристики визначається напругою на колекторі транзистора вимірюваного VTх. Якщо його колекторний струм дорівнює 2,25 мА, то через відкрилися транзистори VT1, VT2 включаються обидва світлодіода. Тепер слід визначити струм бази транзистора для того, щоб обчислити значення коефіцієнта передачі по струму шляхом ділення колекторного струму 1к на струм бази 1б. Необхідний струм бази встановлюють за допомогою R2, який можна легко прокалибровать. Відповідний зразок шкали вимірювача зображений на рис.2.

Таким чином, чим менше струм бази, необхідний

 

 

 

 

для отримання колекторного струму 2,25 мА, тим на менший кут потрібно повернути вісь потенціометра. Звідси випливає, що великі значення коефіцієнтів посилення по струму розташовані в лівій частині шкали, а малі – правіше. За допомогою R2 також можна змінювати напругу від 0,5 до 4,5 В, яке обумовлює перебіг встановленого за рахунок резисторів R4 і R5 струму 1б через базу випробуваного зразка.

Резистор R1 дозволяє використовувати весь регулювальний діапазон включеного в бруківку схему потенціометра. Без цього підлаштування резистора першому 0,5 В використовувалися б для протікання струму через транзистор. Діоди VD1, VD2 компенсують температурну залежність напруги між базою і емітером VTх.

При настройці схеми перш за все за допомогою R2 встановлюють максимальний коефіцієнт передачі по струму. Потім за рахунок регулювання підлаштування резистора домагаються, щоб напруга між точками А і В було 1,1 В. Тепер можна виміряти коефіцієнт передачі по струму біполярних транзисторів з похибкою менше 10%, а підбір пар – з набагато більш високою точністю.

На рис.3 зображено друкована плата і монтажна схема приладу.

А тепер про заміну. VT1, VT2 можна замінити на КТ3102В, VD1, VD2 – на КД521А, КД106А, КД503А, КД522; VD3, VD4 – на АЛ336В, АЛ307ВМ, ГМ [2] та інші.

Література

1. Крібель X. Схеми аматорських електронних пристроїв-М.: Вища школа, 1992.

2. Партала О.Н. Радіокомпоненти та матеріали: Справ .- К.: Радюаматор;-М.: Кубки-а, 1999.