В.І. Авраменко, м.Нікополь, Дніпропетровська обл.

Застосування однокристальних мікроконтролерів (МК) в різних приладах є характерною особливістю нинішнього розвитку електроніки. Поряд з незаперечними перевагами МК, існують і складності при їх практичному застосуванні. Для роботи необхідно мати, крім власне самого чіпа, програмне забезпечення для написання і налагодження програми, якийсь тип емулятора для пробних запусків, програматор і програмне забезпечення до нього. Причому вартість емулятора і програматора незрівнянно вище вартості вживаного мікроконтролера. Все це, природно, обмежує коло потенційних розробок, побудованих із застосуванням МК. Для поліпшення споживчих властивостей мікроконтролерів деякі фірми (ATMEL, MICROCHIP, SCENIX) ввели до складу виробів можливість програмування останніх в готовому пристрої. Іншими словами, МК можна встановити на плату проектованого або виготовляється пристрої та вміст внутрішньої перепрограммируемой пам'яті "зашити" за допомогою нескладного программатора з послідовним доступом. Мінімальна кількість циклів перезапису одно 1000.

Запропонований пристрій спільно з доданою керуючої програмою призначено для роботи з микроконтроллером фірми ATMEL AT89S8252. МК AT89S8252 повністю сумісний з мікроконтролерами MCS-51 фірми INTEL. Має у своєму складі 8 кбайт перепрограммируемой пам'яті команд (кількість циклів перезапису одно 1000), 2 кбайт перепрограммируемой пам'яті даних (кількість циклів перезапису одно 100000), 256 байт ОЗУ, 32 лінії введення-виведення, три 16-розрядних лічильника, послідовний асинхронний порт, послідовний периферійний інтерфейс, 9 рівнів переривання, низьке енергоспоживання. Даний програматор підключають до паралельного порту, і він забезпечує повну гальванічну розв'язку виготовляється пристрою або ПК. Після закінчення сеансу програмування всі висновки программатора переводяться в висо-коімпендансное стан, що дозволяє повноцінно використовувати в розробляється пристрої послідовний периферійний інтерфейс, задіяний при програмуванні. Схема программатора показана на рис.1, схема обв'язки мікроконтролера для програмування і перевірки – на рис.2, креслення двосторонньої друкованої плати – на рис.3.

Для перевірки працездатності програматора і мікроконтролера можна записати в пам'ять команд найпростішу програму генератора імпульсів і переконатися по миготливий світлодіод HL1 про правильність роботи.

Текст програми написаний c використанням Turbo C + +. Програма дозволяє записувати, зчитувати і порівнювати вміст двійкового файлу і пам'яті даних та програм.

Синтаксис командного рядка: pgm8252.exe ім'я_файлу-MNP, де

ім'я_файлу – назва двійкового файлу для зчитування або запису.

M – режим:

W – запис із двійкового файлу в пам'ять мікроконтролера;

R – читання з пам'яті мікроконтролера в двійковий файл;

V – порівняння пам'яті мікроконтролера і вмісту файлу;

E – повне очищення пам'яті мікроконтролера.

N – номер порту, до якого подлючен програматор:

   1 – LPT1;

   2 – LPT2.

P – тип пам'яті:

C – пам'ять команд;

D – пам'ять даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Якщо потрібно завантажити пам'ять команд із двійкового файлу code.bin через програматор, підключений до LPT1, синтаксис командного рядка наступний: pgm8252.exe code.bin-W1C.

Через обмежений обсяг публікації програма не має досить розвиненим інтерфейсом користувача, але може служити посібником для самостійної розробки більш досконалої програми. Автори розробляють повноцінне 32-розрядний додаток для Windows 95, 98.