Для проведення експериментів з чотирма представленими тут схемами передавачів використовувався кодер М 145026. Слідуючи вказівкам вищевикладеним, можна застосовувати в цих пристроях інше напруга живлення і зовсім інший декодер – навіть на КМОП схемах.

На рис. 11.19 випромінюючий діод управляється транзистором із загальним колектором. При значеннях, зазначених на схемі, імпульсний прямий струм складає близько 100 мА. Робоча частота може досягати багатьох сотень кілогерц.

Імпульси струму 1 А можуть бути отримані за допомогою МОП транзистора, зображеного на рис. 11.20. Припустимо використовувати і інші типи транзисторів, що мають номінальне значення струму кілька ампер, якщо їх вхідні ємність не перевищує 300 пФ. Вихідні імпульси мають круті фронти, а випромінювач – високий ККД при частотах до 20 кГц. Однак схему можна використовувати і при частотах, що перевищують 100 кГц, правда, з деякою втратою в ККД.

   

   

   

   

Схема, представлена ??на рис. 11.21, крім того, може забезпечувати імпульси 1 А до частоти, що становить як мінімум 100 кГц. Діод D1 випромінює в видимому діапазоні і служить індикатором харчування, в той час як D2 є випромінюючим діодом І К діапазону.

Каскад двох загальних емітерів, зображений на рис. 11.22, дозволяє отримати значно вищий ККД на частоті, що набагато перевищує 200 кГц.

Однак, якщо врахувати падіння напруги на виводі 15 і на діодах переходу база-емітер обох транзисторів, опір резистора, послідовно включеного з діодом D2, повинно бути зменшено з 4,7 до 2,2 Ом, щоб зберігся імпульсний прямий струм 1 А. Можливості послідовного включення декількох випромінюючих діодів набагато більш обмежені, ніж у попередньому прикладі.

   

Крім того, на вихідному транзисторі спостерігається більш висока потужність розсіювання. Як і в попередньому випадку, діод D1 служить для індикації роботи.

   
Література:
2003 · Інфрачервоні промені в електроніці. Шрайбер Г