Основна перевага цієї схеми полягає в поділі функцій, виконуваних різними частинами схеми, що істотно спрощує настройку приймача. При напрузі живлення 9 В і щодо «Сигнал / шум» на виході рівному чотирьом, чутливість приймача становить величину 0,8-1 мкВ. Приймач здатний працювати в діапазоні 26-29 МГц при відповідній настройці вхідного контуру. Вихід приймача аналоговий, тому при використанні його для прийому імпульсних сигналів до виходу слід підключити формувач імпульсів на базі будь-якого порогового пристрою.

На транзисторі VT1 зібраний генератор, покликаний компенсувати втрати сигналу, що надходить у контур L1 | С4 з антени через конденсатор С, невеликої ємності.

Позитивний зворотний зв'язок реалізована через елементи С2 і ДР1, не вимагають ретельного підбору.

Останнє пояснюється тим, що крутизна транзистора по першому затвору, від величини якої залежить наявність або відсутність самозбудження в каскаді, управляється напругою суперізаціі, продаваним на другий затвор транзистора. Ця напруга виробляється автономним генератором прямокутних імпульсів, зібраним на елементах DD1.1, DD1.2 за традиційною схемою. Частотою генератора можна легко управляти, підбираючи постійну часу ланцюга CnR5.

Резистори R,, R2 забезпечують необхідний режим транзистора по постійному струму, а конденсатори С5 і С8 шунтируют їх як на високій частоті сигналу, так і на порівняно низької частоті суперізаціі. Конденсатор С7 забезпечує з'єднання по змінному струму другий затвор з корпусом, що необхідно для нормальної роботи транзистора. Це єдина деталь в схемі, яка виконує подвійну функцію.

Вона, спільно з резистором R3, утворює інтегруючу ланцюжок, що перетворює прямокутні імпульси генератора суперізаціі в трикутні. Регулюючи амплітуду цих імпульсів потенціометром R3, можна змінювати тривалість проміжків часу, протягом яких крутизна транзистора перевищує критичне значення. Це дозволяє змінювати тривалість спалахів високочастотного напруги на контурі тим самим, встановлюючи бажаний режим роботи сверхрегенератора: лінійний або нелінійний.

Як говорилося вище, корисна інформація полягає в постійної складової колекторного (у нашому випадку стокового) струму, мінливою за законом амплітудної модуляції сигналу. Для її виділення використовується фільтр нижніх частот, що складається з резистора R4 і конденсатора С6. Виділений сигнал через конденсатор С9 надходить далі на УНЧ, зібраний на економічному операційному підсилювачі DA1 за стандартною схемою включення. Маніпулюючи величиною R10, можна зменшувати струм споживання мікросхеми. Необхідно мати на увазі, що коефіцієнт підсилення при цьому теж буде зменшуватися.

   

Деталі та конструкція

Конденсатори С]-С8 – керамічні. Сп – або плівковий, або керамічний з малим ТКЕ. С13 – будь електролітичний. Решта конденсатори будь-якого типу.

Транзистор VT1 найкраще використовувати типу BF964. Підійдуть і вітчизняні КП306, КП350, КП327, трохи погіршивши чутливість. Мікросхема DDI типу K561JIA7 або K561JIE5. Операційний підсилювач може бути будь-якого типу, включений за стандартною схемою. Контурна котушка L1 має 8-9 витків дроту діаметром 0,35-0,5 мм і намотаний на каркасі діаметром 5-7 мм з підлаштування сердечником з карбонільного заліза.

Друкована плата виконана з одностороннього фольгований-ного склотекстоліти і ніяких особливостей не має. Її креслення наведено на рис. 5.30.

Налаштування

Для налаштування бажано скористатися осцилографом. Після перевірки правильності монтажу і підключення живлення, переконатися в наявності прямокутних імпульсів на виводі 4 мікросхеми DDI. Підбором величини резистора R5 встановити частоту проходження цих імпульсів рівної 50-55 кГц. Проконтролювати постійні напруги на висновках 3 і 6

мікросхеми DAI. При справних деталях і правильному монтажі ці напруги повинні бути рівні половині напруги живлення.

Виміряти постійну напругу на верхньому виведення резистора R1. Величина напруги повинна лежати в межах 0,6 – 1,2 В. Відсутність напруги свідчить про несправність транзистора. Причиною цього зазвичай є необережне поводження з польовим транзистором, який слід захищати від впливу статичної електрики. Особливо це стосується транзисторів вітчизняного виробництва.

Підключити осцилограф до стоку транзистора VT1 через конденсатор ємністю 3-5 пФ. Обертаючи движок потенціометра R3, домогтися появи спалахів високочастотного напруги на екрані (Осцилограф повинен бути з смугою пропускання не нижче 10 МГц). Якщо цього досягти не вдається, причина полягає в сильній розладі коливального контуру. В останньому випадку необхідно скоригувати настройку котушки L1, переміщаючи її сердечник в околицях середнього положення.

Підключити до антенного входу генератор стандартних сигналів, налаштований на 27,12 МГц. Глибину модуляції встановити 30%. Рівень вихідного сигналу – 50 мкВ. На екрані осцилографа, підключеного до виходу приймача, повинно спостерігатися гармонійнеколивання частотою 1 кГц. Сердечником вхідний котушки налаштувати контур у резонанс по максимуму вихідних коливань.

Поступово зменшуючи амплітуду вхідного сигналу, уточнювати положення движка потенціометра R3, що забезпечує максимум вихідного сигналу. Правильно налаштований приймач при амплітуді вхідного сигналу 1мкВ повинен забезпечувати на виході амплітуду корисного сигналу 0,5-1 В, що перевищує середній рівень шумів не менш ніж у 4 рази.

Високочастотна частина приймача зберігає працездатність в інтервалі живлячої напруги 3,3-12 В. Може знадобитися підстроювання R3. Проте використовуваний операційний підсилювач вимагає мінімум 7 В. Застосувавши низьковольтний ОУ або транзисторний УНЧ, можна забезпечити працездатність

ність всього приймача в зазначеному діапазоні живлячої напруги.

При відсутності генератора і осцилографа приймач можна налаштувати за сигналами передавача, з яким планується працювати. Підключивши до виходу приймача високоомні навушники (краще через конденсатор ємністю 10 мкФ), необхідно багаторазовим уточненням положення сердечника вхідний котушки і движка потенціометра R3 добитися максимальної гучності прослуховується сигналу.

На закінчення відзначимо, що при використанні приймача для роботи з імпульсними сигналами на залишилися вільними двох елементах мікросхеми DDI зручно виконати нормалізатор імпульсів.

   

Дніщенко В. А.

500 схем для радіоаматорів. Дистанційне керування моделями.
СПб.: Наука і техніка, 2007. – 464 е.: мул.