Хоча відображення випромінювання від гладкої стіни набагато сильніше віддзеркалення від тіла або одягу людини, розглянутий метод дозволяє визначити момент наближення людини до об'єкта навіть при відстані більше 1 м між ними. Тому описані вище пристрої (наприклад, випромінювач, схема якого представлена ??на рис. 5.6, і приймач, зібраний за схемою, зображеної на рис. 5.13) можна використовувати для автоматичного запалювання світла перед входом в будинок при появі людини.

Елементи схем, зображених на рис. 5.13 і 5.14 (оптичний Виявителі з широким кутовим полем):

• CI: 1 нФ, керамічний чи плівковий;

• С2: 100 нФ, плівковий;

• СЗ: 22 нФ, плівковий;

• С4: 50 мкФ, 20 В, електролітичний;

• С5: 10 мкФ, 20 В, танталовий;

• С6: 1 мкФ, 20 В, електролітичний або танталовий;

• С7: 10 нФ, плівковий;

• С9: 1 мкФ, електролітичний;

   • Dl: 1 N4148;

• R1: 150 кОм;

• R2: 10 кОм;

• R3: 330 кОм;

• R4: 470 кОм;

• R5: 150 Ом;

• R6: 56 кОм;

• R7: 270 Ом;

• R8: 56 кОм;

• R9: 10 МОм;

• R10: 150 кОм;

• R11: 2,2 кОм;

• R12, R13: 100 кОм;

• R14: підлаштування резистор 68 Ом;

• R15: 2,2 кОм;

• R16: 10 МОм;

 

 

• R17: 2,2 кОм;

• R18: 1 кОм;

• R19: 220 Ом, 0,5 Вт;

• Т1: фототранзистор BP 103, BPW 14 В, BPW 22 А чи еквівалентні;

• Т2: НЧ 245 у або 2 N 3818;

• ТЗ: 2 N 2218, Нд 140-16, ВР 211 або НД 635;

• сімістор на 220 В і мінімум 2 А. Без радіатора, для лампочки потужністю до 100 Вт;

• здвоєний операційний підсилювач МС 1458 (подвійний 741).

Так само, як і в пристрої, зображеному на рис. 5.11, в приймача проводиться синхронна демодуляція. Різниця полягає в зворотній полярності входів 2 і 3 інтегральної схеми. Схема прийому, яка буде використана і в двох наступних програмах, відокремлюється штриховою лінією від вихідного блоку, що включає в себе транзистор і сімістор. На відміну від приймача, розглянутого раніше (рис. 5.11), сімістор тут активується при виявленні випромінювання фототранзистором.

Що стосується виділених на схемі елементів, то для них справедливо зауваження, яке ставилося до схеми, зображеної на рис. 5.11, з урахуванням того, що тепер сильне освітлення може привести до перенасичення вхідного каскаду. Можна зробити так, щоб

 

 

пристрій працював тільки вночі. Для цього достатньо взяти опір R1 = 150 кОм (постійне) та R2 = 2,2 МОм (змінна) і, змінюючи величину останнього, встановити поріг освітленості, за яким схема більше не перемикається.

 

 

Як і в попередньому випадку, в даному пристрої передбачена затримка, становить приблизно 30 с на 1 мкФ конденсатора С8.

Для оптичного бар'єру, як правило, використовуються оптичні системи з вузькими кутовими полями, тобто з вузькою діаграмою спрямованості. Проте у ряді випадків може виникнути необхідність в оптичному Виявителі, що випромінює і приймальня системи якого володіють узгодженими широкими кутовими полями. Для цього в якості випромінюючого блоку застосовується велика кількість діодів, зі складною оптичною системою, що формують кілька ІК променів, а в якості приймального блоку – фототранзистор з великим кутом розкриву.

На рис. 5.14 представлена ??друкована плата приймача такого пристрою. Зображений оптичний Виявителі застосовується спільно з випромінювачем, показаним на рис. 5.6. Радіус дії приймача може становити кілька метрів. Розміри ті ж, що і для пристрою, приведеного на мал. 5.12.

Зауваження, які були зроблені щодо схеми, зображеної на рис. 5.11, залишаються справедливими й у випадку підстроювання. Необхідно тільки враховувати, що тепер сімістор активується у присутності випромінювання.

Література:
2003 · Інфрачервоні промені в електроніці. Шрайбер Г