Перетворювач (рис. 5.18) призначений для живлення від мережі 220 В пристроїв з споживаним струмом до 3 А при вихідній напрузі 9,2 В (для отримання з цієї напруги 5 В або 6 В можна використовувати будь-яку типову схему лінійного стабілізатора). Запропонований перетворювач відрізняється від аналогічних простотою і наявністю захисту джерела живлення від перевантаження по вихідний ланцюга в разі короткого замикання. Електрична схема пристрою складається з вхідного фільтра (елементи CI, С2, СЗ і Т1); ланцюга запуску (R2, R3, R4, С4, VT1); автогенератора (VT2, VT3, Т2, ТЗ, С5 … С9); випрямляча зниженого напруги (VD5, VD6, С10 … С13).

Перетворювач зібраний за распостраненной полумостовой схемою. Вхідний фільтр перетворювача забезпечує ослаблення перешкод, починаючи з частоти 15 кГц більш ніж в 2 рази. У ланцюзі запуску використовується транзистор VT1 в режимі оборотного пробою, що дозволяє формувати короткі імпульси, які необхідні

в момент включення схеми для запуску роботи ключового каскаду VT2, VT3 в режимі автогенератора на частоті 30 … 60 кГц, при цьому робочу частоту, в невеликих межах, можна змінювати ємністю С5. У разі замикання в колі вторинної обмотки трансформатора ТЗ зворотній зв'язок в автогенератори порушується і генерація зривається до моменту усунення несправності. ККД перетворювача при струмі навантаження 2 А становить 0,74 (при струмі навантаження 4 А зменшується до 0,63).

У пристрої можуть бути використані резистори будь-якого типу, конденсатори С1 типу К73-17 на 630 В; С2, СЗ типу К73-9 або К73-17 на 250 В; С4, С5 типу К10-7; С6, С7 типу К50-35 на 250 В; С8, С9 типу К73-9 на 250 В; С10 … С12 типу К10-17; С13 типу К52-1В на 20 В. Транзистор VT1 можна замінити на КТ312А, Б, В, транзистори VT2 і VT3 на КТ838А, КТ846В. Дросель Т1 намотаний на двох склеєних разом кільцевих сердечниках типорозміру К20х12х6 з фериту марки 2000НМ. Обмотки I і II містять по 45 витків дроту ПЕВ-2 діаметром 0,25 мм.

Трансформатор Т2 виконаний на двох склеєних разом кільцевих сердечниках типорозміру До 10x6x3 з фериту 2000НМ. Обмотка I містить 60 витків, обмотки II і III – по 15 витків дроту ПЕЛ1110-0, 15 (відвід в обмотці II для зворотного зв'язку по струму від третього витка).

Для виготовлення ТЗ застосований кільцевої сердечник К28х16х9 (2000НМ). Обмотка I намотується 250 витків дроту ПЕВ-2-0, 25, обмотки II і III – ? 22 витки проводом ПЕВ-2 діаметром 0,51 мм. При виготовленні трансформаторів перед намотуванням дроту необхідно закруглити надфілем гострі краї сердечників і обернути їх Лакотканини. Намотування слід проводити виток до витка з подальшою ізоляцією кожного шару (краще використовувати фторопластову стрічку товщиною 0,1 мм).

Застосовувані діоди VD1 … VD4 можуть бути замінені на будь-які високовольтні, заміна діодів VD5 і VD6, крім як на КД2998В, іншим типом не рекомендується. Найбільше тепловиділення у схемі відбувається на випрямних діодах VD5, VD6, і їх необхідно встановлювати на радіатор.

Інші деталі схеми в тепловідвід не потребують. Конструктивно всі елементи схеми, крім вмикача S1 ??і діодів VD5, VD6, розміщені на односторонній друкованій платі розміром 140×65 мм. Топологія друкованої плати наведена на рис. 5.19. Перед почат-

   

   

чільного включенням перетворювача необхідно перевірити фази обмоток в ланцюгах бази VT2 і VT3 на відповідність схемі. Якщо перетворювач при правильному монтажі відразу не починає працювати, то потрібно поміняти місцями висновки обмотки I у трансформатора Т2. На закінчення слід зазначити, що, використовуючи дану схему, можна отримати й інші напруги у вторинному ланцюзі, для чого необхідно змінити пропорційно число витків у вторинних обмотках II і III трансформатора ТЗ.