Основні технічні характеристики:

Максимальна вихідна потужність, Вт, на навантаженні 4 Ом ….. 70

Номінальна вхідна напруга, В ………………………………. 0,2

Верхня межа діапазону частот, кГц ……………………………… 50

Швидкість наростання вихідної напруги, В / мкс ………….. 5,5

Відношення сигнал / шум (незважене), дБ …………………………. 80

Коефіцієнт гармонік,%, не більше, …………………………………. 0, 05

При проектуванні описуваного нижче підсилювача за основу був узятий підсилювач "Квод – 405", що вдало поєднує в собі високі технічні характеристики і схемну простоту. Структурна схема підсилювача в основному залишилася незмінною, виключені лише пристрої захисту транзисторів вихідного каскаду від перевантаження. Практика показала, що пристрої такого роду не виключають повністю відмов транзисторів, але нерідко вносять нелінійні спотворення при максимальній вихідної потужності. Ток транзисторів можна обмежити й інакше, наприклад, використовуючи захист від перевантаження по струму в стабілізаторах напруги. У той же час видається доцільною захист гучномовців при виході з ладу підсилювача або джерел живлення. Для поліпшення симетрії підсилювача вихідний каскад виконаний на комплементарної парі транзисторів, а для зменшення нелінійних спотворень типу "сходинка" між базами транзисторів VT9, VT10 включені діоди VD5, VD6. При цьому забезпечується досить надійне закривання транзисторів вихідного каскаду у відсутність сигналу. Незначно змінена

 

 

вхідні ланцюг. Як сигнального використаний неінвертуючий вхід ОП DA1, що дозволило збільшити вхідний опір підсилювача (воно визначається опором резистора R1 і дорівнює 100 кОм.) Слід, однак зазначити, що і в неінвертуючий варіанті стійкість підсилювача залишається високою. Для запобігання клацань в гучномовцях, обумовлених перехідними процесами при включенні харчування, а також для захисту гучномовців від постійної напруги при виході з ладу підсилювача або джерел живлення застосовано просте, добре зарекомендував себе пристрій (VT6 – VT8), що використовується в промисловому підсилювачі "Бриг – 001". При спрацьовуванні цього пристрою загоряється одна з ламп HL1, HL2, сигналізуючи про наявність на виході підсилювача постійної напруги тієї або іншої полярності. В основному схема описуваного підсилювача не відрізняється від схеми підсилювача "Квод -405". Котушки намотані проводом ПЕВ-2 1,0 на каркасах діаметром 10 мм і містять: L1 і L3 – по 50 витків (індуктивність – 5 … 7 мкГн), L2 – 30 витків (3 мкГн).

Замість зазначених на схемі в підсилювачі можна використовувати ОУ К574УД1Б, К574УД1В, К544УД2, а також (при деякому погіршенні параметрів) К544УД1 і К140УД8 – К140УД8В; транзистори КТ312В, КТ373А (VT2), КТ3107В, КТ3107І, КТ313Б, КТ361В, КТ361К (VT1, VT3, VT4), КТ315В (VT6, VT8), КТ801А, КТ801Б (VT7). Кожен з транзисторів КТ825Г можна замінити складовими транзисторами КТ814В, КТ814Г + КТ818В, КТ818Г, а КТ827А-складовими транзисторами КТ815В, КТ815Г + КТ819В, КТ819Г. Діоди VD3 – VD6, VD11, VD12 – будь-які кремнієві з максимальним прямим струмом не менше 100 мА, VD7 – VD10 – те ж, але з максимальним струмом не менше 50 мА. При відсутності стабілітронів КС515А допустимо використовувати з'єднані послідовно стабілітрони Д814А, Д814Б або Кс175а.

Повний опис підсилювача, його монтаж, налагодження та малюнки друкованих плат наведено в [33].

 

Література:

Миколаїв А.П., Малкіна М.В.
Н82 500 схем для радіоаматорів. Уфа.: SASHKIN SOFT, 1998, 143 с.