Основні положення

У наведеній нижче схемі застосований двухзатворном польовий транзистор BF964, що має коефіцієнт шуму всього 1,2 дБ. Цей фактор разом з режимом зовнішньої суперізаціі та використанням цифрової мікросхеми як підсилювач низької частоти, дозволив отримати досить високі характеристики (табл. 5.2 і табл. 5.3) приймача при відносній простоті його конструкції.

   

   

Пристрій можна використовувати як для прийому мовної, так і імпульсної інформації (радіоуправління, охоронні системи). В останньому випадку до виходу приймача необхідно підключити яке-небудь порогове пристрій (компаратор).

Принципова схема

Сверхрегенератівниміпріємникамі детектор зібраний на малошумні транзистори VT1. Каскад являє собою автогенератор з автотрансформаторним зворотним зв'язком. Частота генерації визначається параметрами коливального контуру L1C2, налаштованого на 27,12 МГц. Використання двухзатворном транзистора значно спрощує реалізацію режиму зовнішньої суперізаціі. Відомо, що значення крутизни характеристики на першу затвору у таких транзисторів залежить від напруги на другому затворі. Коли це напруга дорівнює нулю, крутизна менше критичної та генерація відсутня.

На другий затвор через потенціометр R3 подається напруга суперізаціі частотою 60-70 кГц від генератора, зібраного на елементах DD1.1 і DD1.2. Конденсатор С5 з'єднує другий затвор з корпусом за змінним струмом і, крім того, надає імпульсам суперізаціі трикутну форму. Регулювання амплітуди трикутних імпульсів з допомогою потенціометра R3 дозволяє плавно змінювати час, в протягом якого крутизна перевищує критичне значення, а значить і тривалість високочастотних спалахів в контурі L1C2. Тим самим можна змінювати режим роботи сверхрегенератора, встановлюючи або лінійний, при якому досягається максимальна чутливість, або нелінійний, при якому найбільш ефективно реалізується АРУ.

   

Навантаженням сверхрегенератівниміпріємникамі детектора є низькочастотний фільтр R6C6. Корисний сигнал амплітудою близько 1-3 мВ з цього фільтра через конденсатор С9 подається на УНЧ, як якого використані два залишилися елемента мікросхеми DDI. Негативний зворотний зв'язок по постійному току через елементи R5, R7, СЮ забезпечує роботу цифрової мікросхеми в лінійному режимі. Елементи С12, С13, R8 встановлюють частоту зрізу АЧХ підсилювача в околицях 3 кГц.

Резистор R1 служить для утворення на першому затворі негативного (по відношенню до витоку) напруги зсуву, що забезпечує початкове значення крутизни менше критичного. Вельми істотна друга функція цього резистора. Його величина визначає вихідне значення постійної складової струму через транзистор, а значить і рівень власних шумів. За вказаних на схемі значеннях елементів цей струм складає всього 80-90 мкА, що, крім іншого, робить пренебрежимо малим паразитне випромінювання сверхрегенератора, оскільки вся споживана ним від джерела потужність не перевищує 0,5 мВт.

Конденсатор СЗ обраний значної величини, оскільки гтпттжен тпунтіппвять оезістоп R1 кяк ня мргушрй чягтоте. так і

   

Деталі та конструкція

Друкована плата приймача зображена на рис. 5.32 і ніяких особливостей не має. Із незначним погіршенням характеристик приймача в якості транзистора VT1 можна застосувати вітчизняні КП306, КП350, КП327, КП346А9, вживаючи заходів щодо захисту їх від статичної електрики при монтажі. Конденсатор СЗ повинен бути керамічним.

Його можна замінити на плівковий за умови паралельного підключення керамічного конденсатора ємністю не менше 1000 пФ. Для забезпечення стабільної частоти суперізаціі конденсатор С8 бажано використовувати плівкового типу, наприклад К73-17. Потенціометр R3 – СПЗ-386 або РП1-63Мг. Інші деталі можуть бути будь-якої марки. Контурна котушка намотана на каркасі діаметром 5 мм і містить 9 витків дроту діаметром 0,35-0,5 мм. Всередину каркаса угвинчується сердечник з карбонільного заліза.

Оскільки навантажувальна здатність мікросхеми K561JIE5 невелика, пристрій, що підключається до виходу приймача, повинно мати вхідний опір не менше 30 кОм. Як підсилювача низької частоти замість елементів DD1.3, DD1.4 можна використовувати УНЧ будь-якої конструкції з коефіцієнтом підсилення не менше 1000. При напрузі живлення більше 5 В добрі результати дає, наприклад економічний ОУ К140УД1208.

Сумарний струм споживання при напрузі живлення 9 В не перевищує в цьому випадку 1,5 мА. Мультивібратор допоміжних коливань може бути зібраний і на транзисторах з будь-якої відомої схемою. Важливо лише витримати необхідну частоту.

Налаштування

Після перевірки правильності монтажу приймача встановити движок потенціометра R3 в ліве за схемою становище. Включити живлення (номінальним є 4 В) і переконатися, що постійна напруга на резисторі R1 лежить в межах 0,6-0,7 В. У противному випадку транзистор несправний і вимагає заміни. Підключити осцилограф до висновку 10 DD1.2 і перевірити наявність прямокутних імпульсів частотою 60-70 кГц.

При необхідності уточнити частоту підбором величини R4. Переключити осцилограф на вихід приймача. Плавно повертаючи движок потенціометра R3, домогтися появи на екрані низькочастотних шумів. Підключити до антенного входу генератор стандартних сигналів, встановивши на його виході коливання з частотою 27,12 МГц, амплітудою 100 мкВ і глибиною модуляції 0,9.

Обертанням сердечника котушки налаштувати контур у резонанс по максимуму амплітуди на екрані осцилографа. Повернути движок потенціометра R3 у вихідне положення (коливання на виході приймача при цьому зникнуть). Плавним обертанням движка відновити ці коливання і знайти таке його положення, при якому амплітуда напруги на виході приймача перестане наростати. Зменшивши вхідна напруга до 1 мкВ (при необхідності уточнюючи налаштування контура), проконтролювати правильність положення движка потенціометра.

Така настройка відповідає нелінійного режиму сверхрегенератора. Подальше збільшення з допомогою R3 напруги суперізаціі недоцільно, оскільки корисний сигнал збільшується незначно, шуми ж зростають істотно. Якщо тепер движок потенціометра повертати у зворотному напрямку, встановиться лінійний режим, при якому відно

шення «сигнал / шум» незначно поліпшується, проте амплітуда вихідного сигналу падає.

Необхідно мати на увазі, що хоча інтервал живлячих напруг, при якому зберігаються основні параметри приймача, зазначений 3-9 В, для кожного конкретного обраного напруги необхідно уточнювати оптимальне положення движка потенціометра R3 за вищенаведеною методикою.

При відсутності ГСС можна скористатися передавачем, з яким передбачається робота приймача, розташовуючи його на такій відстані від приймача, при якому вихідний сигнал ще не обмежується.

На закінчення необхідно відзначити, що, як і у будь-якого сверхрегенератора, завадостійкість приймача і його вибірковість невеликі, оскільки смуга пропускання, що дорівнює приблизно двом частотам суперізаціі, становить величину 120-140 кГц.

   

Дніщенко В. А.

500 схем для радіоаматорів. Дистанційне керування моделями.
СПб.: Наука і техніка, 2007. – 464 е.: мул.