Принципова схема

Регулятор ходу можна істотно спростити, використовуючи схему, наведену на рис. 7.18.

Режим мультівібратор і схема формування різницевих імпульсів виконані на елементах DD1.1-DD1.4. Далі йдуть подовжувачі імпульсів на транзисторах VT1, VT2 та спеціалізована мікросхема керування двигунами DA2.

 

 

Деталі та конструкція

 

 

Деталі та конструкція

Друкована плата регулятора ходу приведена на рис. 7.19. Між висновками 10 і 11 мікросхеми DDI і корпусом при необхідності можна включити конденсатори ємністю 0,01 мкФ, місця на платі для них передбачені.

Необхідність у цих конденсаторах може виникнути при використанні потужного (сильно іскристого) двигуна. Для цієї ж мети передбачено встановлення конденсаторів ємністю по 0,1 мкФ між висновками 2 і 10 DA2 і корпусом. Мікросхема ТА7291Р розрахована на підключення двигунів з максимальним струмом, що не перевищує 1,2 А.

Конденсатори CI, СЗ і С4 є времязадающімі і повинні бути обов'язково плівковими (наприклад К73-17).

Тривалість імпульсів чекає мультивібратора, рівна 1,5 мс, визначається величиною резистора R1 і встановлюється його підбором.

Дніщенко В. А.

500 схем для радіоаматорів. Дистанційне керування моделями.
СПб.: Наука і техніка, 2007. – 464 е.: мул.