Багатофункціональність сверхрегенератівниміпріємникамі каскаду ускладнює його налаштування і зменшує стійкість роботи в процесі експлуатації. Значною мірою ці недоліки усуваються застосуванням зовнішньої суперізаціі в каскаді. Варіант схеми такого приймача наведено на малюнку.

   

При напрузі живлення +5 В приймач споживає струм 1,6 мА. Його чутливість при відносно «сигнал / шум» = 4 і глибині модуляції т = 90% становить 1-2 мкВ. Частота настройки-27,12 МГц (28-28,2 МГц). Приймач призначений для роботи з імпульсними сигналами.

Перший каскад відрізняється від розглянутого в попередньому параграфі відсутністю RC-ланцюга, що забезпечувала режим пре-

ривістой генерації. Тепер такий режим реалізований за рахунок того, що харчування на каскад подається через електронний ключ, зібраний на транзисторі VT3. Управляється ключ подачею в базу імпульсів суперізаціі зі спеціального генератора, реалізованого на елементах DD1.1, DD1.2.

Форма вироблюваних коливань в контрольній точці КТ2 зображена на рис. 5.26, а. Частота суперізаціі встановлюється підбором величини R6. Інтегруюча ланцюжок R2C2 перетворює прямокутні імпульси в експоненціальні, форма яких в КТ1 наведена на рис. 5.26, б.

Параметри позитивного зворотного зв'язку в каскаді підібрані таким чином, що умови самозбудження виконуються при напрузі на стоці транзистора, приблизно рівному UCKр = 1 В (горизонтальна лінія на рис. 5.26, б). На інтервалі часу, протягом якого напруга на стоці перевищує критичне значення, в контурі виникають наростаючі за амплітудою високочастотні коливання. На цей же час напругу на стоці транзистора отримує додатковий приріст. При уважному розгляді графіка на рис. 5.26, б це добре помітно.

Після закінчення згаданого інтервалу коливання в контурі загасають по експоненті з постійною часу, яка визначається добротністю контуру (рис. 5.26, в). Істотним є той факт, що величина приросту напруги на стоці, а точніше площа трикутної області стічних імпульсів, що знаходиться над рівнем UC K, залежить від амплітуди високочастотних спалахів.

При наявності в контурі напруги корисного сигналу, амплітуда і площа високочастотних спалахів буде змінюватися в часі за законом зміни обвідної цього сигналу, аналогічно будуть змінюватися і площі згаданих трикутних областей. Це означає, що в спектрі стічних імпульсів містяться гармоніки обвідної сигналу.

Виділити їх можна за допомогою фільтра нижніх частот, роль якого в схемі грають елементи Rl, С6, R3, С7. Конденсатор С5 запобігає потраплянню постійної складової стокового напруги на базу транзистора VT2. На цьому транзисторі

   

зібраний підсилювач низької частоти, що доводить рівень вихідного сигналу до 0,15-0,2 В.

До навантаженні підсилювача (резистор R9) безпосередньо підключений логічний елемент DD1.3, що виконує функції компаратора. Графіки на рис. 5.27 пояснюють роботу цього пристрою. Напруга в контрольній точці КТЗ (рис. 5.27, а) являє собою суму постійної напруги С/Кт3, прийнятого сигналу у вигляді негативних імпульсів і напруги шумів. Відомо, що вхідна напруга С / пір, при якому відбувається перемикання логічного елемента, для мікросхем 561-ї серії становить величину, приблизно рівну половині напруги живлення. За допомогою потенціометра R5 встановлюється таке вихідне напруга в КТЗ, при якому граничний рівень перетинається тільки негативними сигнальними імпульсами (рис. 5.27, а). На виході приймача при цьому формуються позитивні імпульси стандартної амплітуди 5 В (рис. 5.27, б).

Деталі та конструкція

Друкована плата приймача зображена на рис. 5.28 і ніяких особливостей не має. У правому верхньому куті плати передбачено місце для установки, при необхідності, інтегрального стабілізатора напруги типу КР1170ЕН5. Всі деталі сверхрегенератівниміпріємникамі каскаду такі ж, як і в попередньому варіанті приймача.

Транзистор VT2 типу КТ315Б, VT2 – будь транзистор п-р-п структури. Мікросхема DDI може бути або K561JIA7, або К561ЛЕ5. Підстроєні резистор R5 марки СПЗ-Е8Б або інший (При зміні малюнка друкованої плати).

Налаштування приймача. Після перевірки правильності монтажу подати на схему напруга 5 ± 0,2 В. Підключити осцилограф до контрольної точці КТ2 і підбором величини резистора R6 встановити частоту спостережуваних прямокутних імпульсів (рис. 5.26, а) в межах 40-44 кГц. Переконатися, що форма імпульсів в КТ1 відповідає рис. 5.26, б. Підключити осцилограф або високоомний вольтметр до контрольній точці КТЗ і движком потенціометра R5 встановити рівень постійної напруги в ній рівним 2,5 В.

Від генератора стандартних сигналів подати на вхід приймача високочастотне напруга на передбачуваній частоті роботи приймача. Амплітуду встановити 10 мкВ, глибину модуляції- 90%. Обертанням сердечника котушки L1 домогтися появи на екрані осцилографа, підключеного до КТЗ, синусоїдального сигналу на частоті 1 кГц амплітудою 100-300 мВ (обвідна випробувального сигналу).

Відсутність цього сигналу, а також шумовий доріжки на екрані осцилографа свідчать про відсутність генерації в першому каскаді приймача. Справа в тому, що годує напругою для каскаду є експоненціальні імпульси (рис. 5.26, б) і, з урахуванням розкиду параметрів транзисторів, їх амплітуди може виявитися недостатньо для самозбудження каскаду. У цьому випадку слід тимчасово замінити резистор R2 підлаштування на 3,3-6,8 кОм, і обертанням його ротора не

   

тільки домогтися появи сигналу в контрольній точці КТЗ, а й зробити амплітуду цього сигналу максимальною.

Корисно мати на увазі, що чутливість приймача залежить від тривалості інтервалу часу, протягом якого виконуються умови самозбудження (рис. 5.26, б). Чим менше ця тривалість, тим вище чутливість, тому необхідно ретельно підібрати величину резистора R2, щоб амплітуда імпульсів на стоці транзистора перевищувала поріг UCKр на невелику величину. Проте надмірно мала величина перевищення призводить до нестійкої роботи каскаду через дії різних дестабілізуючих факторів. Потрібно відшукати розумний компроміс між стійкістю і чутливістю.

Заключний етап налаштування краще проводити за сигналами передавача, спільно з яким планується використання

   

вать приймач. Включивши передавач, розташований на відстані 3-4 м від приймача, необхідно, контролюючи сигнал в КТЗ, уточнити положення сердечника котушки L1, домагаючись налаштування в резонанс. Потім необхідно зменшити рівень вихідного сигналу в КТЗ до величини, при якій він буде перевищувати рівень шумів в 4-5 разів (рис. 5.27, а). Зменшення сигналу досягається відключенням антени від передавача, приміщенням його в металевий посуд (наприклад каструлю), збільшенням відстані до нього і т. д. Після цього осцилограф перемкнути на вихід приймача і відшукати таке становище движка потенціометра R5, обертаючи його в невеликих межах навколо раніше встановленої точки, при якому вихідні імпульси будуть утворюватися тільки негативними імпульсами сигналу, а спрацьовування від шумових викидів буде відсутній.

Необхідно мати на увазі, що потенціометр R5 визначає величину постійної напруги UKt3. Надмірно велика величина зазору ? / Кт3-t/nop призведе до зниження чутливості приймача, так як сигнал невеликої амплітуди не викликатиме спрацьовування компаратора. Мала ж величина зазору призведе, як це видно з рис. 5.28, а, до спрацьовування компаратора від шумових викидів. Необхідно вибрати розумний компроміс.

На закінчення відзначимо, що при відсутності вхідного сигналу (передавач вимкнено) амплітуда шумів в КТЗ зростає і на виході приймача з'являються хаотичні імпульси. Якщо це неприпустимо, то поріг потрібно встановлювати саме в

такому положенні, домагаючись зникнення помилкових спрацьовувань. Величину його при цьому доводиться збільшувати, і чутливість приймача падає до 4-5 мкВ.

   

Дніщенко В. А.

500 схем для радіоаматорів. Дистанційне керування моделями.
СПб.: Наука і техніка, 2007. – 464 е.: мул.