Література: [Л.1], стр. 205-206,

Типовим прикладом активної ланцюга є підсилювач, зібраний на npn транзисторі з загальним емітером. Якщо навантаженням підсилювача служить R-ланцюг, то такий підсилювач є аперіодичної активної ланцюгом, а якщо навантаженням служить коливальний контур – частотно-виборчої активної ланцюгом.

Рис. 5.10

 

На рис. 5.10 представлена ​​спрощена принципова схема частотно-виборчої активної ланцюга. При досить малій амплітуді вхідного сигналу такий ланцюг можна вважати лінійної (лінійним підсилювачем малих сигналів). Цей випадок ми і розглянемо.

Для визначення характеристик аналізованої активної ланцюга складемо її еквівалентну схему. Транзистор можна представити у

вигляді джерела струму керованого напругою . Величина струму в цьому випадку складе

,                                (5.69)

де – Крутизна характеристики транзистора (крутизна управління), що має розмірність . Як відомо, джерело струму можна представити як паралельне з’єднання ідеального джерела і внутрішнього опору, в якості якого виступає внутрішній опір транзистора . Тоді еквівалентна схема розглянутої ланцюга приймає вигляд (рис. 5.11).

Так само, як і для пасивної ланцюга (паралельного контуру) комплексний коефіцієнт передачі:

.

Ріс.5.11

 

збігається з комплексним опором . Разом з тим, для розглядає-ваемой ланцюга комплексна

провідність визначається виразом

,                                    (5.70)

де – Еквівалентний опір контуру з урахуванням внутрішнього опору транзистора. Порівняння (5.70) з (5.59) показує, що комплексний коефіцієнт передачі розглянутої ланцюга описується виразом (5.60) з тією лише різницею, що замість власного опору паралельного контуру тут виступає

.                                  (5.71)

Очевидно, виходячи з еквівалентної схеми, добротність розглянутого підсилювача складе величину

.                                         (5.72)

Оскільки , То включення паралельного контуру в якості навантаження підсилювача призводить до зменшення його добротності, що пояснюється шунтувальним властивістю транзистора.

Аналогічно комплексний коефіцієнт передачі як функція подвоєною відносної розладу ε описується виразом

,                                   (5.73)

а амплітудно-частотна і фазо-частотна характеристики – відповідно виразами:

,                                   (5.74)

.                               (5.75)

Смуга пропускання розглянутого підсилювача визначається відповідно до (5.54), де замість фігурує

.                               (5.76)

Очевидно, так як включення паралельного контуру в якості навантаження підсилювача призводить до зменшення його добротності до , Це в свою чергу обумовлює розширення смуги пропускання.

Контрольні запитання до розділу 5

 

1. Наведіть класифікацію радіотехнічних ланцюгів.

2. Чим відрізняються лінійні ланцюга від нелінійних?

3. Як описується імпульсна характеристика ланцюга? Що таке оператор перетворення сигналу лінійної ланцюгом?

4. Поясніть сенс амплітудно-частотної характеристики і чим вона відрізняється від фазо-частотної характеристики?

5. Які лінійні ланцюги називаються інерційними?

6. Перерахуйте методи аналізу перетворення сигналів лінійними ланцюгами.

7. Порівняйте класичний і тимчасової методи перетворення сигналу лінійної ланцюгом.

8. Що є спільного між спектральним і операторних методами?

9. Які радіотехнічні ланцюга називаються пасивними апериодическими ланцюгами?

10. Наведіть приклади пасивних частотно-виборчих ланцюгів і перерахуйте їх характеристики.

11. Які лінійні ланцюги відносяться до активних ланцюгах?

12. Наведіть характеристики частотно-виборчої ланцюга.

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 6. Перетворення детермінованих

сигналів лінійними ланцюгами

 

Розглянуті вище математичні моделі різних сигналів і лінійних ланцюгів дозволяють перейти до розгляду завдань проходження сигналів через лінійні кола. При цьому, доцільно все різноманіття завдань розділити на дві групи. До першої групи слід віднести завдання перетворення первинних, тобто відеосигналів, як поодиноких, так і періодичних. Друга група об’єднує завдання аналізу проходження модульованих сигналів через лінійні кола.

У загальному випадку задача аналізу проходження сигналів через лінійні ланцюги формулюється таким чином. Заданий вхідний сигнал і його характеристики (тимчасові, спектральні, операторні). Вхідний сигнал надходить на лінійну ланцюг (рис. 5.) З відомими характеристиками (тимчасовими, спектральними, операторними). Необхідно знайти відповідні характеристики вхідного сигналу. При цьому відповідно до цілей аналізу в більшості випадків немає необхідності знаходити всі характеристики вихідного сигналу, а обмежитися деякими з них, наприклад, формою вихідного сигналу або його спектром . Це в свою чергу, визначає вибір методу аналізу.

Зважаючи різноманіття задач перетворення детермінованих сигналів лінійними ланцюгами нижче будуть розглянуті деякі з них, освоєння методики вирішення яких дозволить вирішувати і складніші завдання.

 

 

 

Джерело: Медіченко М.П., ​​Литвинов В.П. Радіотехнічні ланцюги і сигнали: Навчальний посібник. – М.: Изд-во МГОУ, 2011.