Особливостями стабілізатора, схема якого зображена на наступному малюнку, є здатність працювати при зниженому вхідному напрузі (15 В) і відносно мала власне споживання струму. Це дозволяє рекомендувати його для апаратури з автономним живленням. Вихідна напруга стабілізатора можна регулювати змінним резистором R4 в межах від 5 до 12 В. Завдяки застосуванню в регулюючому елементі польового транзистора V1 і високоомної навантаження вдалося отримати досить хороші характеристики: коефіцієнт стабілізації більше 200, вихідний опір 0,3 … 1,5 0м при максимальному струмі навантаження до 100 мА. На транзисторі V4 зібраний стабілізатор струму, який грає роль економічного джерела зразкового напруги.

 

Мінімально допустимий падіння напруги на регулюючому транзисторі V2 одно 1.5 В (при струмі навантаження до 30 мА). Максимальний навантаження струм можна збільшити, якщо замінити транзистор V2 на потужніший. Допускається заміна транзистора V4 на резистор опором 2 … 5 кОм, а резистора R4 на стабілітрон КС133А, тобто заміна стабілізатора струму на звичайний параметричний стабілізатор. Однак при цьому значно зростає струм, споживаний стабілізатором.

За вказаною схемою можна збирати стабілізатори на вихідну напругу до 30 В, відповідно підбираючи (убік збільшення) номінали резисторів R2, R3, R4.

Література:

500 схем для радіоаматорів (Джерела живлення). Уфа.: SASHKIN SOFT, 1998, 155