У практичній діяльності радіоаматора нерідко виникають питання, на які часто не так то просто відповісти. Наприклад: як швидко перевірити працездатність біполярного або польового транзистора, не вимірюючи його електричні параметри? Як переконатися в придатності випадково потрапив у руки кварцового резонатора або без сигнал-генератора переконатися в працездатності радіоприймача? Або як виявити і визначити відносний рівень випромінювання передавача електронного сторожа вашого автомобіля, апаратури радіотелеуправленія моделями, портативної радіостанції? І, нарешті, як змайструвати простенький «Радіомаячок» для налаштування спрямованої антени?

Ці та інші подібні завдання неважко вирішити, якщо в «господарстві» радіоаматора буде радіочастотний пробник, зібраний по схемі на рис. 1.

Якщо завідомо справний кварцовий резонатор на будь-яку частоту від 3 до 30 М Гц підключити до гнізд Х5 і Х6, а в гнізда Х1-Х4 вставити висновки біполярного п-р-п транзистора або польового транзистора ср-п переходом або л-каналом, то пробник стане радіочастотним генератором із зворотним зв’язком (через конденсатор С1) і кварцовою стабілізацією частоти коливань. Схема такого варіанту генератора показана на рис. 2. Напруга з генератора через конденсатор С4 надходить на вхід детектора, діоди VD1 й VD2 якого ‘включені за схемою множення вихідного сигналу, і далі на регулятор Чу & ст’вйтель’ності R5. Індикатором рівня радіочастотного сигналу служить стрілочний дивовижний прилад PU1.

Всі деталі пристрою, крім приладу PU1 і змінного резистора R5, а також всі гнізда Х1-Х7 змонтовані на друкованій платі розмірами 40×35 мм (рис. 3), виконаної з фольги-ваного стеклотекстолита тол-щіной 2мм.

Всі постійні резистори – МЛТ або ОМЛТ, змінний резистор R5 – СПЗ-4гМ, конденсатори – КМ-5. Гніздами служать відрізки мідної трубки з зовнішнім діаметром близько 2 мм і довжиною 10 мм, які припаяні безпосередньо до фользі плати. Зручно використовувати гніздові контакти від роз’єму типу РМ.

Корпус пробника розмірами 50x50x50 мм спаяний з пластин фольгованого склотекстоліти (фольгою всередину). В якості вимірювального приладу використаний міліамперметр М4762 від побутового магнітофона (можна замінити малогабаритним микроамперметром на ток повного відхилення стрілки 100 … 500 мкА. Попередньо в передній стінці корпусу для шкали приладу випиляний прямокутний отвір. Змінний резистор розміщений на правій стінці корпуса.

Монтажна плата прикріплена до верхньої стінці корпуса гвинтами МЗ на ізоляційних стійках висотою 2.5 … 3 мм трубчастими гніздами вгору. Попередньо в цій стінці під гнізда просвердлені і роззенковані відповідні їм отвори. Нижню стінку кріплять чотирма гвинтами МЗх10, ввертивая їх в гайки, припаяні до фольги внутрішніх кутів корпусу.

Якщо джерелом живлення служить батарея «Крона» або «Корунд», її обгортають поролоном і розміщують всередині корпусу. Головне при роботі з пробником – не помилитися в установці перевіряється транзистора, не сплутати його цоколевку. Висновок бази біполярного л-р-л транзистора, наприклад, серії КТ316, повинен бути вставлений в гніздо Х2, висновок колектора – в гніздо Х1, висновок емітера – в гніздо ХЗ.

Якщо транзистор польовий, наприклад, серії КПЗОЗ, його висновок затвора з’єднують з гніздом Х2, висновок стоку – з гніздом Х1, висновок витоку – з гніздом ХЗ, а висновок корпусу – з гніздом Х4.

Приладом можна також перевіряти біполярні р-п-р транзистори або польові з р-каналом. В цьому випадку треба лише змінити полярність включення стабілітрона VD3 і джерела живлення, для чого при конструюванні пробника можна передбачити відповідний перемикач.

Щоб перевірити працездатність кварцового резонатора, транзистор повинен бути свідомо справним. Висновки резонатора, в залежності від його конструкції, підключають до гнізд Х5 і Х6 або Х5 і Х7. Якщо резонатора в «господарстві» радіоаматора немає, то при перевірці транзистора його може замінити дросель Д-0, 1 індуктивністю 10 … 50 мкГн.

Працездатність перевіряється радіоелементу визначають за відхиленням стрілки індикатора PU1.

Для оцінки працездатності передавача до гнізда ХЗ пробника підключають відрізок дроту МГШВ або іншої марки довжиною 30 см і, не включаючи харчування, розташовують його поблизу перевіряється передавача. Якщо передавач справний, то стрілка індикатора повинна відхилитися. Оптимальне узгодження передавача з антеною визначають по максимальному відхиленню стрілки вимірювального приладу.

При використанні пробника для налаштування спрямованої антени до гнізд Х5 і Х6 підключають кварцовий резонатор відповідної частоти, а до гнізд ХЗ і Х7 – відрізки дроту завдовжки близько 1 м кожний. Транзистор має бути високочастотним з коефіцієнтом h213 не менше 100, а живить батарея свіжою. Такий «радіомаячок», віднесений від настроюваної антени на відстань

80 … 100 м, підвішують на підключених до нього провідниках на такій же висоті, що і антена. А щоб не пошкодити гнізда пробника, провідники попередньо закріплюють на корпусі липкою стрічкою.

Антену налаштовують зміною довжини її елементів. Результати настройки оцінюють за рівнем сигналу «радіомаячки», вимірюваного на виході контрольного приймача.

Журнал «Радіо», 1992, №, с.22

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)