Такий прилад дозволяє визначити полярність контрольованого постійної напруги, перевіряти наявність в ланцюгах постійного або змінного напруги в межах 6 … 380 В, а також «продзвонювали» електричні ланцюга опором до 10 кОм. У будь-якому варіанті споживаний індикатором струм (або струм через проверяемую ланцюг) не перевищує 10 мА.

Основа пробника-індикатора (див. малюнок) – випрямляючий міст на діодах VD1-VD4, накреслення якого на схемі кілька змінено в порівнянні з загальноприйнятим. В одну діагональ моста (між анодом діода VD3 і катодом VD4) включена «вимірювальна» ланцюжок із світлодіодів HL3-HL5, резисторів R4-R6 і оксидного конденсатора С1, а до іншої діагоналі (між точками з’єднання діодів VD1, VD2 і VD3t VD4) підводиться контрольований сигнал. Саме з цією діагоналлю з’єднане загальне гніздо XS4 для всіх видів вимірювань, а також гнізда XS1-XS3, використовувані в залежності від виду вимірювання.

Якщо вимірюється напруга знаходиться імовірно в межах 6 … 38 В, його подають з гнізда XS2 і XS4. Тоді при напрузі 6 … 12,7 В загориться світлодіод HL3, при напрузі 12,7 … 22 В спалахнуть HL3 і HL4, а при напрузі 22 … 38 В світитимуться HL3-HL5.

При великих напругах (60 … 380 В) користуються гніздами XS1 і XS4. Тоді при напрузі 60 … 127 В спалахне світлодіод HL3, при 127 … 220 В – HL3 і HL4, а при 220 … 380 В – HL3-HL5.

Послідовно з діодами VD1 і VD2 включені світлодіоди HL1 і HL2 – це індикатори полярності. В залежності від полярності постійної напруги на гнізді XS1 або XS2 буде горіти відповідний світлодіод HL1 при мінусовому напрузі, HL2 – при плюсовому. Якщо ж пробником контролюється змінну напругу, горять обидва зазначених світлодіода.

Гніздами XS3 і XS4 користуються при «прозвонке» ланцюгів монтажу або перевірці різних деталей (діодів, резисторів, трансформаторів, котушок індуктивності і т. д.). У цьому варіанті імітується подача напруги автономної батареї GB1 на «вхідні» діагональ моста через резистор RЗ і опір ланцюга між гніздами XS3 і XS4. Якщо опір ланцюга невелике (до 150 Ом), горять світлодіоди HL2-HL5. При зростанні опору кола по черзі гаснуть світлодіоди HL5, HL4, HL3, а при опорі понад 10 кОм не світиться жоден світлодіод.

Світлодіоди, крім зазначених на схемі, можуть бути серій АЛ307, АЛ336; резистор R1 – МЛТ-2, R2 – МЛТ-0, 5, R3-R6 – МЛТ-0, 125; діоди – будь-які інші, розраховані на зворотне напруга не менше 30 В; оксидний конденсатор – К50-6 або іншої; батарея GB1 – «Крона».

Деталі приладу розміщують в корпусі (рисунок б) розмірами 127x44x24 мм з ізоляційного матеріалу. До верхньої панелі корпусу приклеєні світлодіоди, на бічних стінках укріплені гнізда – при роботі в них вставляють щупи (в XS1-XS3) і подовжувальний провідник (в XS4) з зажимом «крокодил» на кінці.

Непоганим доповненням приладу стане плавкий запобіжник на 50 мА (0,05 А), включений в ланцюг батареї GB1. Тоді при випадковій «прозвонке» ланцюгів, що знаходяться під напругою, запобіжник згорить, зберігши цілість інших деталей.

Журнал «Радіо», 1991, № 2, с. 80

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)