Досвід ремонту промислової та побутової радіоапаратури показав, що найбільш часто зустрічається несправність – втрата ємності оксидних конденсаторів. Виявити таку несправність досить важко, а прогнозувати відмова з цієї причини взагалі неможливо.

Пропонований прилад призначений для вимірювання ємності оксидних конденсаторів в складі вузла, в якому вони застосовані (тобто без випоювання з вузла). Параметри вхідних ланцюгів приладу розраховані таким чином, що практично на точність вимірювання не впливають ні опір підключених до перевіряється конденсатору ланцюгів апарату, ні полярність їх елементів, ні полярність підключення самого приладу. Межі вимірювання ємності – 1 … 1000 мкФ, відносна похибка вимірювання в інтервалі значень 20 … 500 мкФ – не більше -20 та + 40%.

Принципова схема приладу зображена на малюнку. Принцип його дії заснований на вимірюванні падіння змінного (50 Гц) напруги на дільнику, що складається з резисторів R1, R2 і перевіряється конденсатора Зх. Знімається з дільника сигнал посилюється мікросхемою DA1 і надходить на випрямляч, виконаний за схемою подвоєння напруги на діодах VD1, VD2. Постійна складова випрямленої напруги через логарифмирует цепь R7VD3R8 (вона розширює межі вимірювання ємності) надходить на мікроамперметр РА1, і його стрілка відхиляється на кут, обернено пропорційний ємності конденсатор-

т° ра Сх.

У приладі можна використовувати постійні резистори МЛТ або НД, змінні резистори СП4-1 (СП5-2, ППЗ-45), конденсатори КМ-6, МБМ (С1), КТ-1 (СЗ), К50-6, К50 -16, К53-1 (решта).

Трансформатор T1 – будь-який, потужністю більше 1 Вт зі змінним напругою на вторинній обмотці 2×22 В.

Для підключення приладу до перевіряється конденсатору і проколювання захисного лаку, яким зазвичай покриті друковані плати радіоапаратури, рекомендується виготовити спеціальний щуп. По суті, це – два склеєних корпусами цангових олівця, в які замість грифелів вставлені сталеві голки (їх кінці з боку вушка облужівают, обмотують – для отримання потрібного діаметра – мідної лудженої дротом і акуратно пропаивают цю обмотку по всій довжині).

До потовщеним кінців голок припаюють гнучкий екранований провід, який підключають до гнізд XS1, XS2. Для зручності роботи голки можна злегка зігнути – це дозволить простим поворотом їх в цангових затискачах змінювати відстань між кінцями.

Налагодження приладу зводиться до підгонці (поперемінним зміною опорів резисторів R3, R7 і R8) шкали шляхом вимірювання ємності завідомо справних конденсаторів з можливо меншим допускаються відхиленням ємності від номіналу (це, наприклад, можуть бути конденсатори ЦЕ-1-ЦЕ-3, К52-1, К52-1а, К53-1, К53-1а, К53-18 і т. п. з допуском ± 10%) .

Шкалу мікроамперметра градуюють безпосередньо в мікрофарад або користуються при роботі градуювальної таблиці. Якщо застосований мікроамперметр зі струмом повного відхилення стрілки 100 мкА, то відмітка 5 мкА відповідає ємності 1000 мкФ, відмітки 10, 20, 40, 60, 80 і 90 мкА – відповідно 500, 200, 100, 50, 20 і 10 мкФ, відмітка 100 мкА – 0.

Перед вимірюванням прилад калібрують: змінним резистором R8, вісь якого виведена на лицьову панель, встановлюють стрілку мікроамперметра РА1 на відмітку 0 (100 мкА).

При необхідності межі вимірювання ємності можна змістити в сторону більших або менших значень, для чого достатньо замінити резистори R1 і R2 резисторами відповідно менших або більших опорів, зберігши незмінним їхнє ставлення.

Журнал «Радіо», 1989, № 6, с. 44

ю. Юдицький

ПРОБНИК З розширенням МОЖЛИВОСТЯМИ

Тим, кому доводиться налагоджувати електронні пристрої, зібрані на цифрових мікросхемах ТТЛ, цілком може стати в нагоді логічний пробник, принципова схема якого зображена на малюнку. В ряді випадків він навіть може замінити осцилограф. Прилад характеризують малі розміри, невелика споживана потужність і простота в обігу. Їм зручно користуватися при пошуку дефектів в блоках, розташованих у важкодоступних місцях, особливо при ремонті поза майстерні.

На відміну від багатьох інших конструкцій пробник дозволяє визначати і відображати трьома різнокольоровими світлодіодами не лише рівні напруги 0 і 1, але і проміжний рівень. Час індикації коротких імпульсів всіх трьох рівнів збільшується до 0,1 с, що забезпечує їх візуальне спостереження. При бажанні збільшення тривалості імпульсів можна вимкнути і тоді по яскравості світіння світлодіодів можна оцінити їх шпаруватість і прямокутність. Для визначення числа прийшли імпульсів пробник забезпечений лічильником на 8 з індикацією трьома одноколірними світлодіодами.

Пробник також дозволяє «на слух» судити про частоту досліджуваного сигналу. Для цього на ньому встановлено гніздо для підключення телефону до виходу дільника частоти на 2 (для звукових частот) або до виходу дільника частоти на 4096 (для високих частот, аж до 10 МГц). Режим роботи пробника змінюють одним перемикачем.

Основні технічні характеристики

індіціруемие рівні напруги, В:

нуля (0) ……………………………………. ………………………………………… 0 … 0.4

0,4 … 2,4

одиниці (1) ……………………………………. …………………………………….. 2,4 … 5

Вхідний опір, кОм, не менш …………………………………. …………….. 40

Тривалість досліджуваних імпульсів, не, не менш ……………………………….. .50

Споживаний струм, мА, не більше …………… , …………………………………………. 70

Вхідний пристрій пробника являє собою емітерний повторювачі на транзисторах VT1 і VT2. Резистор R1 захищає його від перевантажень при подачі сигналу з напругою, що перевищує напруга живлення, або імпульсів негативної полярності. Діоди VD1-VD3 і резистори R2-R4 визначають пороги спрацьовування елементів DD1.1 і DD2.1. Підбором резистора R2 встановлюють нижню межу визначається рівня 1, а підбором резистора R3 – верхня межа рівня 0. Елементи DD1.1 і DD2.1 формують круті фронт і спад імпульсів. Елемент DD1.2 визначає проміжний рівень досліджуваного сигналу.

Світлодіоди HL1-HL3 відображають відповідно рівень 1, проміжне напругу і рівень 0. Ці світлодіоди підключені до виходів одновібраторов на елементах DD2.2-DD2.4. У показаному на схемі положенні перемикача SA1 одновібратори подовжують короткі вхідні імпульси, що надходять на них, до такої тривалості, при якій свічення світлодіодів помітно оком. При перемиканні перемикача SA1 в нижнє за схемою становище резистори R6, R9, R12 відключаються від загального проводи й на них через резистор R14 надходить рівень 1, який переводить одновібратори в режим повторювачів. При цьому збільшення тривалості імпульсів не відбувається. У такому положенні перемикача світіння світлодіода HL2 тим яскравіше, чим більше тривалість фронту і спаду досліджуваних імпульсів. Якщо вони практично прямокутні, світлодіод HL2 НЕ све-тітся.

Оскільки вхід С1 лічильника DD3 підключений до виходу елемента DD1.1, то лічильник підраховує кількість імпульсів за рівнем 1. Він може підраховувати їх по рівню

0, якщо перемкнути цей вхід лічильника на вихід елемента DD2.1. До виходів лічильника приєднані світлодіоди HL4-HL6, кожен з яких відображає стан його відповідного двійкового розряду. Число тих, хто прийшов імпульсів дорівнює сумі вагових коефіцієнтів виходів лічильника, відповідних кожному з світяться світлодіодів HL4-HL6 (відповідно 1, 2 і 4 імпульсу). Кожні під-сім імпульсів цикл рахунку повторюється. Скидання лічильника відбувається під час перемикання (прольоту) контактів перемикача SA1, так як тільки в цей проміжок часу на обох входах Я лічильника присутній рівень 1. З метою зниження споживаного струму в показаному на схемі положенні перемикача SA1 світлодіоди HL4-HL6 не світяться.

До виходу в лічильника DD3 послідовно підключені лічильники DD4.1 і DD4.2. Сумарний коефіцієнт. Ділення частоти трьох лічильників дорівнює 4096. Імпульси з виходу 1 лічильника DD3 подаються на один з входів (Виведення) елемента DD1.4, а імпульси з виходу 8 лічильника DD4.2 – на один з входів (висновок 5) елемента DD1.3. У показаному на схемі положенні перемикача SA1 елемент DD1.3 вимкнений, а елемент DD1.4 включений (На виведення 1 присутня рівень 1). Отже, на телефон проходять імпульси з частотою, в 2 рази меншою, ніж на вході пробника. Це необхідно для того, щоб шпаруватість імпульсів в телефоні була дорівнює двом незалежно від шпаруватості досліджуваних імпульсів. При перемиканні перемикача SA1 в нижнє за схемою положення елемент DD1.4 закривається, а на телефон надходять імпульси з виходу відкрився елемента DD1.3 з частотою в 4096 разів меншою, ніж на вході пробника, що дозволяє прослуховувати вхідні імпульси з частотою до 10 МГц.

Діод VD4 захищає пробник від неправильного підключення його до джерела живлення. Конденсатори С4 і С5 блокують імпульсні перешкоди по ланцюгу харчування, їх слід розподілити по різних точках цього ланцюга (рівномірно).

Корпусом пробника служить пенал від цангового олівця розмірами 155х28х х13 мм. Всі деталі змонтовані на платі розмірами 115x21x1, 5 мм, монтаж виконаний проводом МГТФ-0, 12.

У пробники мікросхеми серії К555 можна замінити на аналогічні із серії К155, але при цьому споживаний струм збільшиться в 1,5 рази.

Діоди КД521В (VD1-VD3) можна замінити на КД503, КД509, КД510, КД521, КД522 з будь-яким буквеним індексом. Світлодіоди підійдуть будь-які інші, як по типу, так і за кольором. Замість транзистора КТ315Г можна застосувати КТ312, КТ342, КТ3102 і т. п., а замість КТ361Г – КТ313, КТ3107 та інші, також з будь-яким буквеним індексом. Діод Д310 можна замінити на Д311А. Резистори – МЛТ, конденсатори С1-С3 – К50-6, а С4, С5 – КМ-5.

Перемикач SA1 може бути будь-який малогабаритний, однак зручно застосувати перемикач ПДМ1-1, оскільки його конструкція дозволяє встановлювати лічильник в нульовий стан легким натисканням на ручку, не переводячи її в інше крайнє фиксируемое положення (при знятті зусилля ручка повертається у вихідне положення).

Вхідний щуп виготовлений з відрізка (з різьбленням) від велосипедної спиці довжиною 50 мм, закріпленому на передньому торці корпусу двома гайками М2. На протилежному торці корпусу розташоване гніздо для телефону ТМ-2, а в отвір виведені дроти для подачі напруги живлення від досліджуваного пристрою.

Журнал «Радіо», 1990, № 3, с.61

Л. П О П О В

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)