Література: [Л.1], стр. 291-294

[Л.2], стр. 223-227

[Л.3], стр. 254-256

Як відомо, амплітудно-модульований сигнал описується виразом:

Це завдання вирішується за допомогою нелінійного підсилювача (Мал. 2.6), навантаженням якого є коливальний контур, настроєний на частоту несучого коливання, і на вхід якого надходить сигнал:

. (2.14)

Вибором напруги зсуву , Забезпечимо режим без відсічення струму (ступеневу апроксимацію ВАХ транзистора):

.                (2.15)

Підстановка (2.14) в (2.15) дає:

.                                  (2.16)

Розділивши обидві частини (2.16) на отримаємо:

                              (2.17)

Останні два доданків в (2.17) являють собою відповідно до (2.13) амплітудно-модулі-рова сигнал з коефіцієнтом , Який виділяється на навантаженні підсилювача:

      (2.18)

При однотональний амплітудної модуляції:

.

Підстановка цього виразу в (2.18) після елементарних перетворень дає:

,

де – Коефіцієнт амплітудної модуляції.

Режим без відсічення струму (статечна апроксимація ВАХ) дозволяє забезпечити .

Для забезпечення великих значень використовують режим з відсіченням струму при апроксимації:

, При .                           (2.19)

Підстановка (2.14) в (2.19) після перетворень дає:

 ,

де– Кут відсічення, що змінюється

відповідно до зміни .

Амплітуда першої гармоніки струму:

,                                     (2.20)

також буде змінюватися відповідно до зміни , А отже і .

Амплітуда напруги на виході підсилювача:

.

Найважливішою характеристикою модулятора є його модуляційна характеристика, тобто залежність амплітуди першої гармоніки колекторного струму транзистора від амплітуди керуючого сигналу, тобто . Ця характеристика повинна бути лінійної в діапазоні змін від мінімального до максимального значень. Так як амплітуда першої гармоніки залежить від кута відсічки як функція Берга [вираз (2.20)], то залежність буде лінійної в межах лінійної дільниці . Аналіз графіка залежності (Див. рекомендовану літературу) показує, що ця залежність має лінійний характер в межах . При цьому функція Берга змінюється від до . Знаючи ці значення можна визначити максимальне значення :

 ,

або підставляючи в це вираження формулу (2.20):

.

Джерело: Медіченко М.П., ​​Литвинов В.П. Радіотехнічні ланцюги і сигнали: Навчальний посібник. – М.: Изд-во МГОУ, 2011.