Схема такого пробника приведена на малюнку. В момент торкання щупами пробника, з’єднаними проводами з зажимами ХТ1 і ХТ2, перевіряється конденсатора (його висновки не відпоюють від ланцюгів пристрою), через конденсатор протікає струм зарядки – адже проверяемое пристрій знеструмлено і конденсатор розряджений. Тому на резисторі R1 падає майже всю напругу живильної батареї GB1. Відкривається стабілітрон VD1, і в головному телефоні BF1 лунає гучний клацання.

Якщо у конденсатора внутрішній обрив, в момент дотику його висновків щупами струм потече через опір монтажу, шунтуючі конденсатор (RJ. Падіння напруги на резисторі R1 зменшиться настільки, що стабілітрон залишиться закритим. Клацання в телефоні не буде. Таке можливо лише при опорі монтажу більше 25 Ом. У разі ж меншого опору клацання може з’явитися, але значно слабше по гучності, ніж при справному конденсаторі. За гучності клацання надалі зможете приблизно судити про опір шунтової конденсатор ланцюга.

Головний телефон може бути малогабаритний, наприклад, ТМ-3, резистор – потужністю не менше 0,5 Вт, джерело живлення – батарея 3336. Збирають деталі пробника в будь-якому відповідному корпусі або всередині корпусу авометра. В останньому варіанті для харчування пробника використовують батарею авометра.

При підключенні щупів до перевіряється конденсатору необхідно стежити, щоб щуп від затиску ХТ1 стосувався суворо плюсового виводу конденсатора, а ХТ2 – мінусового.

Журнал «Радіо», 1988, № 6, с. 34

багатоканального логічного аналізатора

Аналізатор забезпечує одночасний контроль рівнів сигналів у восьми точках цифрового пристрою, зібраного на мікросхемах ТТЛ. Він являє собою восьмиканальний логічний пробник, в якому інформація индицируется багаторозрядним семісегментним світлодіодним індикатором, що працюють у динамічному режимі. Використання аналізатора значно скорочує час налагодження цифрової апаратури.

Принципова схема аналізатора зображена на рис. 1. Його вхідні вузли А1-А8 аналогічні описаного в статті Л. Бурова «Логічний пробник» (Радіо, 1978, № 9, с. 48). Їх виходи підключені до інформаційних входам комутаторів DD1 і DD2.

Для почергового опитування вхідних пристроїв комутаторами і забезпечення динамічного режиму роботи багаторозрядного індикатора служать генератор тактових імпульсів на елементах DD3.1, DD3.2 і лічильник DD5. Сигнали двійкового коду з виходів 1, 2, 4 останнього надходять на однойменні керуючі входи комутаторів і дешифратор DD6.

Рис. 1

Рис. 2

У кожен момент сигнали одного з вхідних пристроїв, номер якого відповідає десятковому еквіваленту керуючого двійкового коду, проходять на виходи комутаторів і перетворюються в напруги, необхідні для роботи семисегментного індикатора, перетворювачем на мікросхемі DD4. Напруження з його виходів через струмообмежуючі резистори R18-R20 впливають на відповідні паралельно з’єднані сегменти-аноди всіх розрядів індикатора.

Запалюванням сегментів потрібного розряду управляє дешіф ратор DD6, виходи якого з’єднані з катодами індикатора. Так як на входи дешифратора приходять сигнали двійкового коду, на одному з його виходів в кожен момент присутній рівень 0, завдяки чому і запалюються сегменти потрібного розряду. Якщо, наприклад, в якийсь момент на всіх виходах лічильника DD5 з’являються рівні О, на виходи комутаторів DD1, DD2 проходять сигнали з вхідного пристрою А1, а на виході 0 дешифратора DD6 виникає рівень 0, який готує до роботи перший розряд індикатора. Інформація, що надходить з вхідного пристрою А1, перетворюється в необхідні для роботи індикатора напруги, які запалюють сегменти першого розряду, що утворюють символ, відповідний станом цього входу аналізатора. При напрузі в контрольованій точці 0 … 0.6 В (рівень 0) в першому розряді індикатора відображається цифра 0,

2,4 … 7 В (рівень 1) – цифра 1, причому в останньому випадку світиться ще й розділовий знак (кома) праворуч від цифри. Одночасне світіння знака і цифри 0 означає, що в досліджуваній ланцюга присутні імпульси з частотою проходження більше 20 Гц, а якщо горить тільки розділовий знак, то це свідчить про те, що вхідний пристрій нікуди не підключено.

Аналогічно відображаються стану та інших входів аналізатора. Іншими словами, в кожен момент на індикаторі світиться тільки один розряд, але так як частота проходження імпульсів тактового генератора порівняно висока (1500 … 1700 Гц), виникає ілюзія одночасного світіння всіх розрядів індикатора Діод VD25 захищає елементи аналізатора при неправильному (у зворотній полярності) підключенні джерела живлення. Аналізатор живиться від налагоджуваного пристрої, споживаючи струм не більше 150 мА.

Рів. 3

Деталі та конструкція. В аналізаторі застосовані резистори МЛТ. Конденсатор С1 – будь-який малогабаритний. Транзистори вхідних пристроїв можуть бути будь-якими кремнієвими малопотужними відповідної структури. Замість КД521А можна використовувати будь-які діоди цієї серії, а також інші малопотужні кремнієві діоди, замість Д9Б – будь-які малопотужні германієві діоди. Індикатор АЛС318А можна замінити на АЛС318В.

Деталі аналізатора монтують на двох друкованих платах з двостороннього фольгованого склотекстоліти товщиною 1,5 мм. Індикатор HG1 встановлюють на платі 2 (рис. 2), підклавши під нього тонку прокладку з поролону, висновки з’єднують з друкованими провідниками тонким лудженим проводом без ізоляції.

Корпус аналізатора розмірами 125x65x30 мм виготовляють з полістиролу товщиною 3 мм. Плата в корпусі розташовують одну над іншою. Між собою, з гніздами і штирями їх з’єднують гінким багатожильним проводом. Навпаки індикатора в передній панелі вирізують прямокутне отвір, який потім закривають світлофільтром з органічного скла червоного кольору.

Друкована плата 1 представлена ​​на рис. 3. Від описаного в статті він відрізняється генератором імпульсів, зібраним на транзисторі і одному логічному елементі, більш складним дешифратором і, отже, трохи іншим розташуванням друкованих провідників на платах.

Аналізатор можна живити не тільки від налагоджуваного пристрою, але і від будь-якого іншого джерела (наприклад, блоку харчування для мікрокалькуляторів), з’єднавши його мінусовий дріт із загальним проводом перевіряється пристрою. Так як непідключеним входи аналізатора чутливі до дотику рук, при роботі з ним надягають металевий браслет, з’єднаний через резистор опором 510 кОм із загальним проводом аналізатора.

Від редакціі.В ланцюгах харчування кожної плати аналізатора рекомендується встановити блокувальний конденсатор ємністю 0,047 мкФ.

Журнал «Радіо», 1987, № 2, с. 40

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)