Він дозволяє перевірити справність резисторів опором до 1,5 кОм, конденсаторів ємністю понад 1000 пФ, котушок індуктивності, діодів, транзисторів, ТТЛ мікросхем. Причому в останньому випадку на мікросхему не потрібно подавати напругу живлення.

Пробник (рис. 1) складається з перетворювача напруги, виконаного на транзисторах VT1, VT2 по схемі симетричного мультивібратора, і знакового індикатора HG1.

Рис 1

Висновки перевіряється деталі підключають до гнізд XS1 і XS2. Якщо це діод і включений він анодом до гнізда XS1, на індикаторі висвітиться буква Г – її утворюють з’єднані разом сегменти a, f і е. У разі зворотної полярності підключення діода засвітиться дзеркально перевернута буква Г, яку утворюють з’єднані разом сегменти d, с, в.

Якщо ж до гнізд підключити резистор опором до 1,5 кОм, засвітиться цифра 0, утворена всіма вищезазначеними сегментами. Причому яскравість світіння індикатора буде залежати від опору резистора. Аналогічна цифра буде світитися і при підключенні до гнізд пробника конденсатора, але яскравість світіння індикатора в цьому випадку падає зі зменшенням ємності конденсатора.

Найбільшою яскравість світіння зазначеної цифри стане при короткому замиканні між гніздами пробника.

Коли ж опір перевіряється деталі або ланцюга перевищить кілька кіло або в ланцюзі виявиться обрив, засвітиться «тире» – сегмент g, підключений через резистор R3 і діоди VD1, VD2 до мультивібратора.

Мікросхеми перевіряють за допомогою щупів, вставлених у гнізда пробника. Причому щуп від гнізда XS2 з’єднують з висновком живлення мікросхеми, а другим щупом стосуються її вхідних та вихідних висновків. Якщо мікросхема справна, на індикаторі світитиметься або буква Г або її перевернуте дзеркальне зображення. При несправності якогось елементу мікросхеми на індикаторі спалахне 0 або «тире».

Транзистори можуть бути серій МП39-МП42 з можливо великим коефіцієнтом передачі струму, діоди – будь-які із серії Д9, джерело живлення – два послідовно з’єднаних акумулятора Д-0, 1. Трансформатор намотують на кільці типорозміру M0x6x5 з фериту 1000НН. Його колекторні обмотки (висновки 1, 2 і 3, 4) містять по 50 витків, а підвищує (висновки 5, 6) – 130 витків дроту ПЕТВ 0,2. Намотують обмотки в три проводи одночасно, після чого колекторні обмотки з’єднують послідовно з дотриманням зазначеної на схемі фазування.

Знаковий індикатор АЛС324Б можна замінити на АЛС324А, але в цьому випадку доведеться змінити на зворотну полярність включення джерела живлення і всіх діодів, а в мультивібратора застосувати транзистори структури п-р-п (наприклад, КТ315Б).

При бажанні можна взагалі обійтися без знакового індикатора і замінити його трьома світлодіодами, підключеними між загальним проводом харчування (анодами до проводу, підходив до висновку 14 індикатора) і проводами, підходили до сегментів (до висновків 1,2,7 – перший світлодіод, висновку 11 – другий, до висновків 8, 10, 13 – третій). В цьому випадку потрібно перевести раніше запалювали символи на індикаторі в комбінації свічень світлодіодів.

Деталі пробника монтують на друкованій платі (рис. 2), яку потім зміцнюють всередині корпусу – ручки прямокутного перерізу. На одному торці корпусу розміщують індикатор (або світлодіоди), на іншому – гнізда. Проти кнопки SB1 в корпусі свердлять отвір.

Налагодження пробника починають з перевірки змінної напруги на підвищувальної обмотки трансформатора – воно повинно бути близько 7 В (звичайно, при натиснутій кнопці SB1). При цьому на індикаторі має яскраво висвічуватися «тире».

Якщо напруги немає, слід поміняти місцями висновки будь-який з колекторних обмоток (висновки 1, 2 або 3, 4).

Далі між гніздами включають міліамперметр постійного струму і вимірюють струм, що протікає через індикатор, – він не повинен перевищувати сумарного прямого струму світяться в цей момент сегментів, тобто 150 мА для цифри 0 (саме вона й буде світитися). Щоб змінити струм в ту чи іншу сторону, потрібно відповідно змінити опір резисторів R1 і R2.

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)