Барська А., Барські Т. Університет Опольський м. Ополе, Польща Тел.: (+48 77) 4556778; e-mail: abarska@uni.opole.pl

Анотація – У роботі розглянуті основні напрямки розвитку економіки та господарства в Європі до 2010 року, причому підкреслюється, що система господарства базується на комплексі знань, здатному до розвитку, до створення нових і кращих робочих місць і забезпечує перспективи розвитку суспільства. Головною структурою з оцінки професійної кваліфікації на рівні вищої освіти є «Лісабонська конвенція».

I. Вступ

Сучасне європейське освіта-це відображення всього багатства культури, мов і систем, різного рівня розвитку техніки, які є органічним елементом специфіки різних країн і регіонів Європи. У різних державах існують і різні системи освіти, різні способи підбору студентів, різні шляхи і методи оцінки професійної кваліфікації, а відмінності в наукові ступені і званнях відображає і відмінності в програмах навчання і в самих системах освіти. Беручи до уваги той факт, що в системах вищої освіти є такі напрямки, як власне навчання, а також і проведення наукових досліджень, можемо вважати, що система вищої освіти займає центральне місце в загальному господарському комплексі європейських держав.

II. Основна частина

Цілі і завдання вищої освіти в Європі до 2010 року.

Європейська Рада об’єднує голів держав чи урядів регіонів, що входять до Європейського Союзу. Рада відзначила, що в даний час Європа стоїть перед обличчям фундаментальних змін, обумовлених глобалізацією в розвитку економіки, що спирається на сучасну науку, при цьому стратегічні цілі і завдання – наступні [1]:

Європейська економіка повинна стати найбільш конкурентно здатною і динамічною у світі, стати економікою, цілком спирається на науку, здатної до постійного зростання, що створює все більша кількість робочих місць, і забезпечує суспільству краще майбутнє.

Це означає, що необхідно одно-радикальна трансформація всієї європейської господарської системи, при цьому необхідно створення “… радикальних програм з метою модернізації систем соціального захисту і систем освіти, щоб до 2010 року системи шкільного та ВУЗ’вского освіти в Європі стали зразком для всього світу “.

Рішення Європейської комісії 14.11.2002 р. стали політичною основою для прийняття програми робіт за умови їх здійснення до 2010 р. Ця “відкрита методика координації в рамках Євросоюзу” повинна сприяти досягненню наступних цілей [2]:

• визнання рівноцінності дипломів, шкільних атестатів, а також свідоцтв з професійної підготовки, отриманих в державах-членах Євросоюзу;

• забезпечити рівноцінність систем навчання та забезпечити студентам можливість вибору вищих шкіл за їх бажанням у всіх державах Євросоюзу, і водночас, гарантувати їм можливість працевлаштування;

• досягти в Європі такого рівня освіти, щоб він міг служити зразком у всьому світі в плані якості навчання та соціальної допомоги в цьому плані;

• відкрити Європу (для взаємної користі) на співпрацю з іншими регіонами, щоб Європа стала найбільш привабливим для студентів, викладачів вузів і наукових співробітників регіоном;

• запропонувати відкрите освіта також і на відстані для всіх осіб, незалежно від віку;

• забезпечити можливість безперервного навчання протягом всього життя для бажаючих.

Зазначені вище фактори вимагають не тільки радикального перетворення економічної системи в Європі, вони вимагають також докорінної модернізації в Європі систем громадської допомоги, систем освіти і науки. Європейська Рада закликав Раду у справах народної освіти, що складається з міністрів у справах освіти європейських держав і європейську комісію до прийняття радикальних заходів до перебудови всієї системи освіти, звертаючи, перш за все, увагу на загальні основні проблеми, враховуючи при цьому і національні особливості держав.

Визнання професійної кваліфікації.

Офіційним документом, який регламентує визнання професійної кваліфікації організаціям вищої освіти, що належать до державної системи освіти, є Лісабонська Конвенція. Ця Конвенція була підписана представниками 48 держав у квітні 1998 року і увійшла в силу в лютому 1999 року. До основних положень даної Конвенції належать:

> рішення про визнання рівня освіти з даної спеціальності має бути прийнято протягом 4-х місяців від моменту подання заяви;

> кандидат має право на оскарження прийнятого рішення;

> відповідальною за збір необхідної інформації з даного питання є аналізує сторона, а не особа, яка подає заяву.

Організації, відповідальні за проведення вищої освіти в Європі та приймають рішення в питаннях визнання рівня підготовки даної особи, повинні брати до уваги факт, що студент має право на отримання докладної інформації, що стосується отриманої ним кваліфікації, як перед початком навчання, так і після його закінчення. У складних ситуаціях, що стосуються визнання рівня освіти (диплома), державна центральна організація з управління освітою повинна надавати допомогу, домагаючись офіційного відкликання з цього питання від Європейської Мережі центрів інформації про визнання рівня освіти (Диплома). При цьому ЕМС відноситься до ради Європи та Юнеско, a NARIC відноситься до європейського союзу та об’єднаних держав [3].

Пропозиція щодо створення єдиних європейських норм щодо визнання рівнів професійної кваліфікації та компетентності («Европасс») було сформульовано для комісії в грудні 2003 року [4] і буде прийнято Європейським парламентом в 2004 році.

Професійна освіта та професійна підготовка відіграють істотну роль у досягненні цілей і завдань, сформульованих в Лісабоні. Мета полягає в тому, щоб підготувати кадри працівників, що відповідають сучасним постійно змінюються і зростаючим вимогам відповідно зі змінами на ринку праці. Відмінності і специфіка в системах підготовки кадрів в плані професійної кваліфікації, а також відмінності в нормативній документації по функціонуванню таких систем в Європі представляють певні труднощі в плані визнання та ідентифікації дипломів і свідоцтв про професійну кваліфікацію. Слід зазначити, що рівень мобільності в плані професійної освіти і професійної підготовки в різних державах Євросоюзу відстає від такого в плані вищої освіти.

Мобільність студентів

Пропозиції по можливостях працевлаштування і мобільності трудових ресурсів в плані відкритого європейського ринку праці, єдиного ринку товарів і послуг виключно актуальні.

Основою мобільності студентів є європейська система взаємного обліку пунктів кредиту (European Credit Transfer System-ECTS). Ця система використовується для реалізації взаимоучета пунктів, отриманих за залік певних предметів, які вивчав студент в даній державі або ж за кордоном для того, щоб вони були зараховані при переході студента в інший ВУЗ і в іншій державі. Критерії отримання пунктів відомі і публікуються на початку академічного року для кожного вузу, як для підготовки ліцензіатів, для яких необхідно набрати 180 пунктів у системі ECTS, а для підготовки магістра потрібно набрати 300 аналогічних пунктів ECTS, 30 пунктів ECTS протягом одного семестру [5].

В Опольському університеті застосовується подібна система пунктів, яка представлена ​​в інформатора, в ньому міститься: програма навчання, тобто перелік предметів і їх зміст, а також представлені вид і час проведення занять, умови заліку, список рекомендованої літератури, а також прізвища викладачів, які проводять заняття. Студенти окремих спеціальностей одержують результати оцінок, отриманих за час проходження навчання, дані про заліки, вагомості кредитних пунктів, а також документ про їх кваліфікації одночасно з дипломом. Вони одночасно можуть отримати додаток до диплома або ліцензію, дозволяє виконувати роботу за певною спеціальністю або ж інший документ, що підтверджує професійну кваліфікацію. Визнання європейської системи професійної підготовки часто пов’язується з діяльністю міжнародних союзів, культурної і еміграційної політикою.

Поряд з постійним зростанням мобільності в рамках програм загальноєвропейських, кількість осіб, що у такого роду проектах поки що невелика. За даними загальноєвропейських програм, у програмі Еразмус бере участь до 120 000 студентів на рік, то є, тільки 1% від загального числа студентів.

Рівень охоплення такими програмами організації ФЕТ (професійна освіта), а також збільшення кількості учнів поки що дуже незначно, так, в 2002 році тільки 40 000 осіб взяло участь у виїздах за кордон, які були фінансувати в рамках програми Леонардо да Вінчі. Близько 55 000 вчителів різних рівнів підготовки скористалися грантами, призначеними для виїзду за кордон у рамках програми Коменіус.

Причина такого низького охоплення даними програмами криється, незважаючи на прогрес, який має місце в останні роки, в бар’єри адміністративних і правових.

Інформаційні технології

Суспільство XXI століття, також, як і сучасна школа, буде розвиватися в контакті з технологіями інформаційними. Мультимедіа та мережа Інтернет є головними складовими подібних технологій. Всі ми залежні і пов’язані з медіальними засобами інформації та схильні їх потужним впливам, тому ці кошти істотно впливають на специфіку освіти.

Починаючи з 2000 року, вжито різні дії в напрямку реалізації ідеї освіти в рамках загальносвітових; ці дії принесли свої позитивні ефекти в державах Євросоюзу, а також і в співробітництво з іншими державами в плані мобільності, придбання основних знань, доступності до наукових досліджень, навчання та професійного вдосконалення, освіти вищого, оцінки та підвищення якості навчання, а також навчання електронними методами (e-learning) [6]. Хоча в плані зазначених вище напрямків прогрес реалізований тільки в рамках окремих держав, у багатьох основних напрямках поки що існують різного роду недоробки, головною з яких є обмежене участь в різного роду формах «освіти протягом усього життя».

Подібна діяльність відкриває перспективи для університетів та наукових інститутів зазначених вище держав щодо участі в наукових проектах на світовому рівні, а також у проведенні на світовому рівні програм мультимедійний.

III. Висновок

Беручи до уваги необхідність інтеграції в загальній політиці освіти та підготовки кадрів у світлі реалізації цілей, вироблених в Лісабоні, рішення [7] зводиться до того, що вироблені підходи до реалізації цілей і завдань, сформульованих в Лісабоні, запропоновано також збільшити інвестиції в «людський фактор» [8], підвищити рівень університетської освіти в Європі [9], підвищити рівень наукових досліджень [10], а також порівняти і оцінити рівень освіти в Європі з рівнем світових.

В епоху інформації і загального об’єднання, підвищення ролі знання і загальної глобалізації вкрай необхідне створення спільного «освітнього простору», остання буде мати величезне значення для майбутнього Європи та її населення.

IV. Список літератури

[1]  Education and training in Europe: diverse systems, shared goals for 2010. Luksemburg, 2002.

[2]  http://europa.eu.int

[3]  European University, Phare, European Training Fundation. Warszawa 2000.

[4]  Europass. COM (2003) 796 final, 17.12. 2003 roku (doc. 5032/04).

[5] Барські Т. Діяльність на користь європейського інформаційного співтовариства. Inzhyniernaja pedagogika. MNMK-9, Sevastopol 2002.

[6]  eLearning programme. Dz.U. L 345. 31.12. 2003.

[7]  http://register.consilium.eu.int/pdf/en/01/st05/05980f1 .pdf (doc. 5980/01).

[8]  Bulletin of Commission. COM (2002) 779, 10.01.2003 (doc. 5269/03).

[9]  Bulletin of Commission. COM (2003) 58 final, 5.02.2003 (doc. 5355/03).

[10]  Bulletin of Commission. COM (2003) 436, 18.07.2003 (doc. 12420/03).

VARIETY OF EDUCATION IN EUROPE – SHARED GOALS FOR 2010

Barska A., Barski T.

Opole University Faculty of History and Pedagogical Sciences e-mail: abarska@uni.opole.pl

Abstract – Declarations accentuate the significance of mutual European exchange in order to ensure the quality of education. The guarantee of such co-operation is the so-called accreditation carried out by national quality agencies. The Lisbon Convention is an official structure for acknowledging professional qualifications issued by institutions of the tertiary level belonging to the national educational system.

Джерело: Матеріали Міжнародної Кримської конференції «СВЧ-техніка і телекомунікаційні технології»