Він дозволяє вимірювати статичний коефіцієнт передачі струму транзисторів обох структур при різних значеннях струму бази, а також початковий струм колектора. На цьому приладі можна легко підбирати пари транзисторів для вихідних каскадів підсилювачів НЧ.

Коефіцієнт передачі струму вимірюють при токах бази 1, 3 і 10 мА, що встановлюються відповідно кнопками S1, S2 і S3 (див. малюнок). Ток колектора при цьому відраховують за шкалою міліамперметра РА1. Значення статичного коефіцієнта передачі струму обчислюють, розділивши струм колектора на струм бази. Максимальна вимірювана значення параметра h213 – 300. Якщо транзистор пробитий або в його колекторної ланцюга тече значний струм, світяться індикаторні лампи Н1 і Н2.

Перевіряється транзистор підключають до випробувачу через один з разьемов Х1-ХЗ. Роз’єми Х2, ХЗ розраховані на підключення транзисторів середньої потужності – той або інший з них використовують в залежності від розташування висновків на корпусі транзистора. До роз’єму Х1 під-

виключають потужні транзистори з гнучкими висновками (але без вилок на кінці). Якщо висновки транзистора жорсткі, або гнучкі з виделками на кінці або ж він встановлений на радіатор, в раз’емХ1 вставляють відповідну вилку з трьома багатожильними провідниками в ізоляції, на кінцях яких припаяні затискачі «крокодил» – їх і підключають до висновків транзистора. В залежності від структури перевіряється транзистора перемикач S4 встановлюють у відповідне положення.

Харчується прилад від батареї GB1 напругою 4,5 В.

Роз’єм Х1 – СГ-3 (можна і СГ-5), Х2 і ХЗ – саморобні виготовлені з малогабаритного багатоконтактного роз’єму (підійдуть, звичайно, і стандартні панельки для транзисторів). Натискні кнопки S1-S3 – П2К, S4 – теж П2К, але з фіксацією в натиснутому положенні. Резистори – МЛТ-0, 125 або МЛТ-0, 25. Індикаторні лампи – МН2 ,5-0, 15 (робоча напруга 2,5 В, споживаний струм

0, 15 А). Міліамперметр РА 1 – на ток повного відхилення стрілки 300 мА.

Деталі випробувача розміщені в корпусі, виготовленому з органічного скла. На лицьовій стінці корпусу укріплені роз’єми Х1-ХЗ, перемикач S4, кнопки S1, S3 і міліамперметр РА1. Інші деталі (У тому числі і джерело живлення) змонтовані всередині корпусу. До лицьовій панелі приклеєний аркуш паперу з сіткою для відміток значень струму колектора в залежності від струму бази. Зверху лист прикритий тонким органічним склом. Сіткою користуються при побудові характеристик транзисторів, які підбирають для вихідного каскаду підсилювача НЧ. Характеристики викреслюють на склі фломастером або пір’яний авторучкою змивають їх вологим тампоном.

Випробування транзистора починають з вимірювання початкового струму колектора при відключеній базі. Його значення міліамперметр РА1 покаже відразу ж після підключення висновків транзистора до гнізда. Потім натиснувши кнопку S1, вимірюють струм колектора і визначають статичний коефіцієнт передачі струму. Якщо струм колектора малий, переходять на інший діапазон натиснувши кнопку S2 або S3.

Журнал «Радіо», 1982, № 9, с.49

Джерело: Вимірювальні пробники. Сост. А. А. Халоян. – М.: ИП РадіоСофт, ЗАТ «Журнал« Радіо », 2003. – 244 с: ил. – (Радіобібліотечка. Вип. 20)