Бобров А. І., Бобров І. Н., Бобров С. І. Компанія S & T Софт-ТронікДП, вул. Кудрявська 11 «А», 04053, Київ, Україна Тел. +380 (44) 2386388, Факс +380 (44) 2386390, E-Mail: alexey.bobrov @ snt.ua

Анотація – Розглянуто організаційні, технологічні та економічні аспекти, що визначають вартість створення та експлуатації асиметричних супутникових систем доступу в Інтернет.

I. Вступ

Сьогодні для асиметричного супутникового доступу в Інтернет використовуються дві технології освіти зворотного каналу. Перша передбачає зворотний канал по наземній лінії, за допомогою виділених і комутованих каналів, друга – безпосередньо через супутник за допомогою спрощеного приемопередающего супутникового абонентського терміналу. У користувача при виборі технології створення зворотного каналу виникає питання про функциональноэкономической доцільності застосування тієї чи іншої технології освіти зворотного каналу.

II. Основна частина

2.1. До основних елементів, що впливає на вартість термінальних систем відносяться.

1. Антенна система

2. Система поляризаційної розв’язки

3. Вихідна потужність передавача і чутливість приймача

4. Інсталяція і настройка

5. Дозвільні документи

2.2. Антени, використовувані тільки для прийому можуть бути будь-якого типу (офсетні і осесиметричні), а для приймально-передавальних терміналів з діаметрами антен менше 2 метрів доцільний офсетний тип антен [1, 3, 4] для задоволення вимог за рівнем бічних пелюсток. Офсетний тип антен підвищує вартість систем. Розмір антен у щойно приймальні системі визначається енергетичними параметрами супутника і чутливістю приймача земної станції. У разі приемопередающего одноантенного терміналу на розмір антени впливають, як характеристики приймальної апаратури супутника (G / Т), так і чутливість приймача земної станції. Чим вище параметр (G / Т) на супутнику, тим меншого діаметру потрібна антена і меншої потужності передавач на термінальній станції. Збільшення G / Т на 3 дБ на супутнику дозволяє зменшити діаметр антени терміналу в 1,4 рази.

2.3. У супутникових системах з поляризаційним ущільненням каналів вимоги кроссполярізациі-ційної розв’язки каналів високі і становлять не менше 26 дБ. [2] Настільки високі вимоги до крос-поляризаційної розв’язці каналів ведуть до підвищення вартості антеною системи.

2.4. Потужність Мого зрадника блоку при організації запитальний канал через супутник особливого значення не має до тих пір, поки обсяг переданих даних запиту не перевищує декількох сот байт. Як правило, досить мати потужність пасмочка 0,5 Вт, причому збільшення або зменшення цього показника в два рази не призводить до істотного економічного ефекту [2].

2.5. Інсталяція і налаштування терміналу. Розглянувши всі етапи і роботи по інсталяції систем з наземними і супутниковими каналами запитними, можна зробити висновок, що вони за переліком та обсягом приблизно однакові і тому витрати на їх виконання можна вважати однаковими [2].

2.6. Витрати на отримання дозвільних документів в даний час в Україну можуть перевершувати вартість супутникового терміналу. Ця найбільша стаття витрат в нинішньому правовому полі України, розрізняє системи з запитними каналами наземними і супутниковими. Для приемопередающего терміналу необхідно отримати весь пакет документів, як і для дуплексної симетричною VSAT станції. Цей процес може займати порядку півроку. Все це суттєво стримує широке поширення супутникового доступу в Інтернет, стримує широке У деяких країнах процедура отримання дозвільних документів на супутникові системи суттєво спрощена. Очевидно і для України доцільний шлях по якому сьогодні йде Західна Європа і Росія. Організацією ETSI розроблено стандарт EN 301 428 v. 1.2.1, який визначає для VSAT смуги частот в Ки-діапазоні. Адміністрація зв’язку багатьох європейських країн схвалили рішення ERC / DEC (00) 05 про вільне використання VSAT (без застосування спеціальних процедур координації та дозволів) в смузі частот

14.0 – 14.25 ГГц на передачу і 12,5 – 12,75 ГГц на прийом. Крім того, кожна адміністрація має право виділяти додаткові локальні смуги частот для VSAT всередині смуг 14,25 – 14,5 ГГц / 10,7 –

11.7 ГГц, що використовуються на спільній основі з фіксованим зв’язком. Рішення ERC / DEC / (00) 08, прийняте СЕРТ у 2000 р. передбачає можливість роботи VSAT без координації в смузі частот 10,7 –

11.7 ГГц на незахищеною основі. Європейська організація СЕРТ (членом якої є і України) вже ухвалила рішення ECC / DEC / (03) 04, яка скасовує обов’язкове отримання індивідуальних дозволів на експлуатацію (ліцензування) VSAT-станцій, які працюють у смугах 14,25 – 14,5 / 10,7 –

11.7 ГГц, за умови, що їх суттєві параметри відповідають загальновизнаним в Європі (при відповідності всіх інших технічних параметрів станції стандарту EN 301 428). Таким чином, європейські регулюючі організації послідовно розвивають ідею прозорості та спрощення використання сучасних супутникових технологій VSAT на основі загальних принципів, сформульованих в 1995 р. в рішеннях ERC/DEC/01-07 та схвалених усіма європейськими країнами в 2000 р. У Росії в цьому напрямі вже зроблені перші кроки, пов’язані з випуском нормативного керівного документа (РД 45.412 –

3), який встановлює параметри VSAT в Ки – діапазоні з метою подальшого принципового спрощення нормативної правової бази, що регулює застосування VSAT. Таким чином можна висвітлити першочергові завдання для України: встановити технічні характеристики системи з ассіметрічен-ним супутниковим доступом (задовольняє стандартам DVB-RCS), як абонентських терміналів для доступу в Інтернет і відокремити їх від дуплексних VSAT терміналів, що використовуються для побудови корпоративних мультисервісних супутникових мереж передачі даних; перейти від согласовательноразрешительной системи регулювання до спрощеної дозвільно-повідомної, а в перспективі до простої – повідомної.

III. Висновок

Таким чином, для зменшення вартості супутникової системи з асиметричним доступом в Інтернет і з запитальним каналом через супутник з необхідними функціональними характеристиками необхідно оптимізувати розглянуті вище елементи термінальної системи за критерієм мінімуму її вартості створення й експлуатації. Однак, найбільшою проблемою, як економічної, так і організаційної, при побудові асиметричних систем із запитом через супутник є, складна, тривала і дорога процедура отримання дозвільних документів.

IV. Список літератури

1. Концепція розвитку національної системи супутникового зв’язку та мовлення на період до 2015 року. Мінзв’язку Росії, 2003.

2. Науково-технічний звіт НИИР по теме «Інтерактив». – М.: ФГУП «НИИР», 2003.

3. Технології і засоби зв’язку. Щорічний галузевий каталог 2004

4. Супутниковий зв’язок і мовлення: Довідник / За ред. Л. Я. Кантора. – М.: Радіо та зв’язок, 1997.

ORGANIZATION AND ECONOMICAL ASPECTS OF SATELLITE NETWORKS WITH ASYMMETRIC INTERNET ACCESS

Bobrov A. I., Bobrov I. N., BobrovS. I.

S&T Soft-Tronik

11 lit. “А” Kudryavska str., Kiev, 04053 Ukraine Tel. +380 (44) 2386388, Fax +380 (44) 2386390 E-mail: alexey.bobrov @ snt.ua

Abstract – Discussed in this paper are organization, technical and economical aspects of satellite internet networks with asymmetrical access, which put creation and operation costs.

There are two existing methods of up-stream channels creation for satellite internet networks with asymmetric access. The first is satellite up-stream channel, and the second is PSTN or leased lines.

The price of terminal satellite system depends on the following elements:

1.         Antenna system

2.         Cross – Polarization value

3.         Output power of transmitter and receiver sensitivity

4.          Installation and setup

5.          License

These systems can be widely used only when the licensing scheme will be simpler. It would be reasonable to follow the example of Europe and Russia as soon as possible.

Джерело: Матеріали Міжнародної Кримської конференції «СВЧ-техніка і телекомунікаційні технології»