Цей генератор полегшує налагодження всіх каскадів радіоприймачів ДВ і СВ діапазонів, а також різних пристроїв на транзисторах, аналогових і цифрових мікросхемах. Схема такого геінератора приведена на рис. 62, а. Він виробляє електричні коливання синусоїдальної форми, прямокутні імпульси радіочастотного діапазону 0,15 … 1,6 МГц, а також коливання синусоїдальні і прямокутні частоти 1 кГц (радіочастотні коливання можна Промодулірованний низькочастотним сигналом).

У генераторі 34 працює елемент DD1.1 і обмотка I, яка спільно з конденсаторами С1 і С2 утворює частотозадающіх контур. З обмотки II трансформатора Ті синусоїдальний сигнал і подається на вихідне гніздо XS4. Амплітуду вихідного сигналу 34 регулюють змінним резистором R2.

Безпосередньо до виходу генератора підключений буферний каскад на елементі DD1.2. На його виході формуються прямокутні імпульси з шпаруватістю, близької до 2, і амплітудою 9 У, які далі надходять на вихідне гніздо XS1.

Генератор коливань РЧ зібраний за аналогічною схемою, а в якості годину-тотно-задаючих елементів використовують котушки L1 і L3 високочастотних трансформаторів і блок. Конденсаторів змінної ємності СЗ. Весь діапазон генератора РЧ розбитий на два піддіапазони: 0,15 … 0,5 і 0,5 … 1,6 МГц. Перемикання піддіапазонів здійснюється перемикачем SA3, плавну зміну частоти в кожному піддіапазоні – Блоком К.ПЕ. Амплітуда вихідного сигналу синусоїдальної форми, що знімається з котушок L2 і L4, регулюють змінним резистором R4. Каскад на елементі DD1.4 формує імпульси прямокутної форми, надходять на вихідне гніздо XS2. Щоб сигнал ЗЧ Промодулірованний сигналом ЗЧ, перемикач SA1 «Модуляція» ставлять в положення «Вкл.»

У генераторі як трансформатора Т1 використаний вихідний трансформатор від підсилювача ЗЧ малогабаритного радіоприймача, причому в якості обмотки I використовується половина первинної обмотки. Котушки L1 … L4 намотані на каркасах від контурних котушок П4 радіоприймачів «Сокіл» або «Соната». Котушки L1, L2 намотані на одному каркасі і містять відповідно 490 і 40 витків дроту ПЕВ-2 0,06. Котушки L3, L4 містять 240 і 22 витки дроту ПЕВ-2 0,1.

Рис. 62. Схема (а) генератора для налаштування радіоприймачів і його монтажна плата (б)

Звичайні електричні дзвінки зараз все більше витісняються електронними. Та й їхні традиційні кнопки можна з успіхом замінити сенсорними контактами, як більш довговічними і надійними.

Схема одного з сенсорних дзвінків [23] на одній мікросхемі показана на рис. 63. На елементах DD1.1, DD1.2 зібраний керований генератор коливань звукової частоти, а на елементах DD1.3 л DD1.4 – підсилювач потужності. Для його узгодження з динамічної головкою Ва1 служить трансформатор Т1.

У режимі очікування, поки контактів сенсорного елемента не стосуються, на вхід елемента DD1.1 через резистор R1 подається напруга низького рівня, тому генератор не працює. В цей час на виходах елементів DD1.3, DD1.4 буде напруга високого рівня, тому струм, споживаний дзвінком від джерела живлення, визначається лише струмами витоку мікросхеми і складає одиниці мікроампер, в зв’язку з цим спеціального вимикача харчування немає.

При торканні пальцем контактів сенсорного елемента Е1 замкнеться ланцюг ООС елемента DD1.1 по постійному струму, він виходить на лінійний ділянку передавальної характеристики і генератор почне роботу в динамічній голівці з’явиться звуковий сигнал.

Частота звукового сигналу залежить від ємності конденсатора С1, сумарного опору резисторів R2, R3, а також опору ділянки шкіри пальця, прикладеного до сенсорного елементу. Силою натискання на сенсорний елемент в деяких межах можна змінювати частоту звукового сигналу.

Режими по постійному струму встановлюються автоматично. Налагодження зводиться до установки меж піддіапазонів і градуюванні шкал генератора за допомогою зразкового генератора або частотоміра. Монтажна плата приладу показана на рис. 62, б.

Література: І. А. Нечаєв, Масова Радіо Бібліотека (МРБ), Випуск 1172, 1992 рік.