Невеликі розміри пристрою досягнуті завдяки тому, що в ньомузастосовані малогабаритні деталі. Транзистори розсіюють мало тепла:коли через них протікає струм, вони повністю відкриті. Джерело некритичний до замикання виходу.

Схема блоку живлення зображена на рис. 1. Робочі точкитранзисторів VT1, VT2 резисторами R1, R3, R5, R7 виведені на кордонрежиму відсічення. Транзистори ще закриті, але збільшена провідністьділянки колектор-емітер, і навіть невелике зростання напруги на базіприведе до відкриття транзисторів: тобто зменшені напруги зівторинних обмоток трансформатора Т1, необхідні для управління. Щобстворити умови для автогенерації, варто було б ще більше збільшитипровідність транзисторів, однак зробити це шляхом подальшогопідвищення напруги на базі не можна, тому що провідність при цьомувиявиться різною для різних транзисторів і буде змінюватися в мірузміни температури. Тому застосовані резистори R2, R6, включеніпаралельно транзисторам.


Pucунок 1 – Мережевий блок живлення

При включенні джерела харчування згладжує конденсатор С1 заряджаєтьсячерез резистор R4, що захищає діодний міст VD1 від перевантаження. Подачавхідної напруги викликає поява напруги на виходізапускаючої дільника, утвореного резисторами R2 і R6.Ето напругадокладено до коливального контуру з первинної обмотки трансформатораТ1 і конденсатора С2. У вторинній обмотці II наводиться імпульс ЕРС.Потужність цього імпульсу достатня для введення транзистора VT1 внасичення, так як в початковий момент струм через нього не проходить черезсамоіндукції трансформатора Т1. Потім починає надходити ток звторинної обмотки II, який утримує транзистор VT1 у відкритому стані.Транзистор VT2 протягом цього напівперіод коливального процесуповністю закритий. Його утримує в такому стані ЕРС, що наводиться увторинній обмотці III. Після зарядки конденсатора С2 струм, що проходитьчерез транзистор VT1, припиняється і він закривається.

У другому напівперіод коливального процесу в контурі (Т1,С2) струм в початковий момент, коли ще транзистори закриті, проходитьчерез друге плече запускаючої дільника (паралельно включенірезистор R6 і ділянка колектор-емітер транзистора VT2). Аналогічновідкривається транзистор VT2 і потім утримується в повністю відкритомустані. Після розрядки конденсатора С2 струм через транзистор VT2припиняється і він закривається, Таким чином, струм через транзисторипроходить тільки в тому випадку, коли вони повністю відкриті і маютьмінімальний опір ділянки колектор-емітер, тому потужністьтеплових втрат мала.

Високочастотні коливання випрямляють діоди VD2, VD3, пульсаціїзгладжує конденсатор СЗ. Вихідна напруга підтримуєтьсяпостійним стабілітронів VD4. До виходу джерела живлення можнапідключати навантаження з споживаним струмом до 40 мА. При більшому струмізбільшуються низькочастотні пульсації і зменшується вихіднанапруга.

Незначний нагрів транзисторів, що не залежить відтокунавантаження, пояснюється тим, що в цьому пристрої можливо проходженнянаскрізного струму через транзистори, коли перший транзистор ще не встигповністю закритися, а другий уже почав відкриватися.

Джерело живлення можна використовувати аж до замикання виходу, струм якого дорівнює 200 мА.

Трансформатор виконаний на кільцевому феритової магнітопроводіК10Х6Х5 1000НН. Обмотки I, II, III, IV містять відповідно 400, 30,30, 20 +20 витків дроту ПЕЛШО 0,07 Для підвищення надійності необхідноізолювати обмотки одну від іншої трансформаторної папером.Магнітопроводи можна застосовувати будь з близької початковій проникністюі розмірами. Конденсатор С2 – КМ-4 або будь-який інший вказаної ємкостіна номінальну напругу не менше 250 В. При відсутності малогабаритнихвисоковольтних конденсаторів на місці С1 допустимо використовувати п’ятьвключених паралельно конденсаторів КМ-5 групи Н90 ємністю 0,15 мкФ.Хоча в довідниках зазначено, що їх номінальну напругу 50 В,практично більшість з них витримує постійне вхіднанапруга. Їх пробою не викличе якихось серйозних наслідків, такяк резистор R4 спрацює як запобіжник. Конденсатор СЗ – К53-16або будь-який малогабаритний з ємністю і номінальною напругою не нижчевказаних на схемі. Всі резистори – С2-23, МЛТ або іншімалогабаритні. Тепловідводи для транзисторів не потрібні.

Робоча частота перетворення близько 100 кГц при струмі,споживаної навантаженням, 50 мА. Чим більше робоча частота перемиканнятранзисторів, тим меншу індуктивність може мати коливальнийконтур, а отже, і менші розміри трансформатора і всьогоджерела живлення.

Правильно зібраний блок живлення повинен відразу заробити.Однак, якщо транзистори сильно нагріваються (а це значить, вониповністю не відкриваються), підбирають резистори R3, R7 і пропорційноїм R1, R5. Вихідна напруга може бути іншим. Для цього слідзмінити число витків обмотки IV і замінити VD4 іншим стабілітронів.Якщо буде потрібно мати кілька значень вихідної напруги,застосовують ряд стабілітронів, включених послідовно.

Джерелом можна живити пристрої, виконані на цифровихмікросхемах, та іншу малочутливі до перешкод апаратуру. Дляживлення радіоприймачів він не придатний через великі шумів. Перешкоди,випромінювані в ефір і що наводяться в мережу, слабкі, так як потужністьджерела мала. Екраном пристрою служить корпус від батареї “Крона”.Більш докладні відомості про різних варіантах джерела живлення див. у
[1-3]. 

На рис. 2 представлений креслення друкованої плати. Плата виконана з одностороннього фольгованого склотекстоліти або гетинаксу.

Pucунок 2

Її можна виготовити без травлення, видаляючи різцем фольгу по лініях.Транзистори слід встановлювати один трохи вище іншого, щоб їхкорпуси не стикалися. Цифрами позначені отвори, відповідніномерами висновків трансформатора Т1 (див. рис. 1). Висновки 1 і 4 запаяні водин отвір. Конденсатор С1 розташований над доданими мостом. Мережевідроти закріплені скобою, впаяні в плату. Трансформатор Т1 надітий наштир з дроту, запаяний у плату, На цей штир потрібно надітиізоляційну трубку. Вихідна колодка припаяні короткими товстимипроводами до висновків стабілітрона. Резистори і діоди встановленівертикально.

Зібраний блок ізолюють папером або плівкою від металевого корпусу батареї “Крона”, в якому його розміщують.

При монтажі та налагодженні пристрою слід дотримуватись загальновідомі запобіжні заходи роботи з мережею напругою 220 В.

ЛІТЕРАТУРА

1. Солонін В. Ю. Перетворювач напруги. Описвинаходу до авторського свідоцтва № 1368950. – Бюлетень”Відкриття, винаходи, …”, 1988, N 3.

2. Солонін В.Ю. Перетворювач постійної напруги.Опис винаходу до авторського свідоцтва № 1379911. – Бюлетень”Відкриття, винаходи, …”, 1988, N 9.

3. Солонін В.Ю. Перетворювач напруги. Описвинаходу до авторського свідоцтва № 1354360. – Бюлетень”Відкриття, винаходи, …”, 1987, N 43.