Бавикіна В. В., Коваль Ю. А., Нестеренко Г. В., Ткачук А. А. Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна Тел.: (0572) 431758, e-mail: ort (S) kture.kharkov.іа

Для дослідження були використані надані ХГНІІМ дані, отримані при виконанні штатних вимірів зсуву шкал еталонів часу Росії UTC (SU) і Україна UTC (UA) протягом 2000 та 2001 року на спеціальних метеорних комплексах апаратури «МІТКА-6», розроблених в Харківському національному університеті радіоелектроніки. Такими комплексами оснащені ГСЕВЕЧ Україні та Росії. Еталон UTC (SU) розташовується в Москві, а еталон UTC (UA) в Харкові. Відстань між ними становить приблизно 750 км. Відносна нестабільність цих еталонів становить 10 ‘14… 10"15.

Підсумки обробки результатів цих вимірювань за 2000 рік наведено в роботі [2], а за 2001 рік обговорюються нижче. Було отримано та опрацьовано 93 сеансу, 371 радіоотраженіе від «корисних» метеорних слідів, 8916 результатів одиничних вимірювань. Виміри проводилися в середньому два рази на тиждень. Початок вимірювань в основному співпадало з початком доби. Середня тривалість сеансів була приблизно півтори години. Сеанси відрізнялися числом «корисних» метеорів, що забезпечують радіоотраженіе вперед, в пункт кореспондента, числом вимірювань за час існування радіоотраженія, загальним числом вимірювань і часом очікування зв’язку. Протокол вимірювань містив не лише результати вимірів зсуву шкал, а й інформацію про дату і час появи радіоотраженій з точністю до секунди. У табл. 1 наведені основні результати статистичної обробки результатів вимірювань за 2001 рік.

Вид типових реалізацій результатів вимірювань дозволяє зробити статистично забезпечений висновок, що має місце суттєва нестаціонарність процесів, пов’язаних з метеорними явищами, яка обумовлена ефектами формування та руйнування метеорного сліду. Типовими для таких реалізацій є збільшення розсіювання до кінця радіолуни від метеорного сліду і в деяких випадках зміна середнього значення в часі.

Характеристика

Зна

чення

%

Число сеансів з числом вимірів

Мінімальним, рівним одиниці

2

2,2

малим (від 2 до 10)

17

18,3

близьким до середнього (від 10 до 100)

51

54,8

рівним або більшим 100

23

17,7

Число сеансів з числом метеорних слідів

меншим 3

41

44,1

близьким до середнього (від 3 до 5 включно)

30

32,2

великим 5

22

23,7

Загальне число оброблених сеансів

93

100

Характеристика

Значення

Число метеорних слідів у сеансі

Максималь

ве

24

Середнє

4

Медіанне

3

Мінімальна

1

Загальне число «корисних» метеорних слідів у всіх оброблених сеансах

371

Число результатів вимірі в сеансі

Максимальна

1496

Середнє

96

Медіанне

24

Мінімальна

1

Число результатів вимірювань, отриманих на метеорному сліді

Максимальна

254

Середнє

25

Медіанне

5

Мінімальна

1

Загальне число результатів вимірювань

8916

Час очікування зв’язку в хвилинах

Максимальна

90

Середнє

16

Медіанне

9

Мінімальна

0,05

Загальне число пауз

278

Високі точнісні характеристики радіометеорного методу синхронізації дозволяють виявляти взаємний хід еталонів за тривалий період (рік роботи), який становить за підсумками 2001 року 3,5-Ю ‘14 (2,8 не за добу) при використанні регресійної моделі першого порядку, що пояснює результати на 99,1%, що відображено на рис. 2. Адекватність регресійної моделі підтверджується виконаної за критерієм Фішера перевіркою.

На рис. 2 і 3. використана абревіатура MJD модифікована юліанський дата.

На рис. 3 наведені залишки, які мають практично нульове вибіркове середнє і стандартне отклоненіе43 не.

На рис. 4 зображена гістограма розподілу залишків і теоретичні частоти потрапляння в інтервали групування.

Гіпотеза про гауссовой розподілі залишків відповідно до критерію згоди Пірсона не суперечить результатам вимірів.

Кормі того, виконана обробка допоміжної інформації: про час появ радіоотраженій від “корисного” метеорного сліду, серед них і про кількість радіотраженій за сеанс дозволила уточнити основні параметри статистичної моделі радіометеорного каналу синхронізації.

Емпірична функція розподілу часу очікування зв’язку (рис. 5), розрахована за результатами статистичної обробки пауз, які поділяють радіоотраженія від “корисних” метеорних слідів, дозволяє виконати оцінку ймовірності того, що час очікування не перевищить заданий.

MJD-MJD(02.12.31)

Рис. 2. Результати вимірювань і регресійна модель за 2001 рік

Fig. 2. Measuring results and regression model for 2001 year

Рис. 3. Залишки за 2001 рік Fig. 3. Remainder for 2001 year

Середній час очікування становить 16 хвилин, а його медіанне значення 9 хвилин. Це означає, що в 50% випадків час очікування зв’язку виявиться менше 9 хвилин.


ADVANCED APPLICATION OF RADIOMETEORIC SYNCHRONIZATION METHOD FOR NAVIGATION AND TIME MAINTENANCE

Рис. 4. Гістограма розподілу залишків Fig. 4. Sample histogram of the remainder

Bavykina V. V., Koval Yu. A.,

Nesterenko G. V., Tkachuk A. A.

Kharkov National University of Radio Electronics, (KNURE), Kharkov, Ukraine phone: 0572) 431758, e-mail: ort&.kture. kharkov. ua

Abstract Discussed in this paper are the results of a year’s issued measurements of time scales shifts in radiometeoric channel for Russian and Ukrainian national standards. The possibilities of application of radio-meteoric synchronization method in the Ukrainian systems of space navigation-time support have been evaluated.

Waiting period, minute

Рис. 5. Емпірична функція розподілу часу очікування

Fig. 5. Empiric distribution function of waiting period

Висновок

Дослідження радіометеорного методу синхронізації показує, що перспективною є ідея застосування РМС для отримання коригувальної інформації. Оснащення ККС радіометеорнимі комплексами МІТКА-6М або МІТКА-11 (остання розробка, що забезпечує точність синхронізації до 10 не) полегшить вирішення завдання точної прив’язки споживачів до шкали часу. В межах прямої видимості від ККС, оснащених такими комплексами, раціонально застосовувати розроблений у ХНУРЕ цифровий дзеркальний ретранслятор, що дозволяє виключити метеорний канал розповсюдження радіохвиль.

IV. Список літератури

[1] Кащеєв Б. П., Коваль Ю. А., Горбач В. І., Бондар Б. Г. Метеори сьогодні. – Кшв: Техика, 1996. – 196 с.

[2] Бавикіна В. В., Коваль Ю. А., Ткачук А. А. Дослідження радіометеорного каналу синхронізації. Украшській метролопчній журнал, 2002, вип. 1, с. 18-23.

Джерело: Матеріали Міжнародної Кримської конференції «СВЧ-техніка і телекомунікаційні технології», 2003р.