Простий випробувач тиристорів можна легко зібрати з типових радіоелементів, наявних в майстерні і в побуті радіоаматора. Основний з них – понижуючий ‘трансформатор ТР1, принципова схема якого зображена на рис. 90. З вторинної обмотки трансформатора ТР1 знімається напруга 6,3 В при струмі навантаження близько 0,5 А. Вибір постійного або змінного випробувальної напруги здійснюється перемикачем В2. Електроди тиристора підключаються до випробувачу за допомогою затискачів, наприклад типу «крокодил». Індикатором справності тиристора служить лампа розжарювання 6,3 XX 0,28 А.

Перш за все тиристор перевіряють постійним струмом. Для цього перемикач роду випробувань В2 встановлюють у нижнє за схемою становище.

Рис, 90, Принципова електрична схема випробувача тиристорів

Якщо кнопка Кн1 не натиснута, то при справному тиристорі лампа Л1 горіти не повинна. При замиканні контактів цієї кнопки на керуючий електрод тиристора надійде включає напругу. Він миттєво перейде із закритого стану у відкрите, і на контрольну лампу Л1 надійде харчування. Після відпускання кнопки лампа залишається включеною. Щоб її вимкнути, потрібно зняти живлення з анода тиристора. Для цього відчувають тиристор змінним струмом. Перемикач В2 переводять у верхнє за схемою положення. Тепер контрольна лампа буде включена тільки при натиснутій кнопці Кні, так як при розімкнутих контактах перша ж негативна напівхвиля змінного струму її вимкне.

Якщо тиристор пробитий, то контрольна лампа буде горіти при ие-натиснутій кнопці як від змінного, так і від постійного струму. Якщо ж у тиристорі обрив, то ніякими маніпуляціями включити контрольну лампу не вдасться. Випрямний діод може бути будь-яким, на ток 300-400 мА, наприклад Д7А – Д7Ж, Д202-Д205, Д226, Д229.