Ця проста схема (рис. 5.21) допоможе зберегти ваш заміський будинок від затоплення. Датчик Z1 з’єднується з електричною схемою проводами довжиною до 2 м (довший небажано, оскільки наведене в проводах змінне електрику може негативно впливати на роботу транзисторного ключа). В якості датчика застосовують контактну площадку від плоскої клавіатури. Підійде і старий калькулятор – кнопки клавіатури акуратно видаляються, з плати клавіатури вирізується контактна площадка (або декілька, підключених паралельно) і її контакти будуть датчиком води. Датчик встановлюють в погребі чи в будинку на підлогу або іншу поверхню (на вікно).

Рис. 5.21

При затопленні або дощ (якщо датчик встановлений на вікні) краплі вологи замкнутий контакти датчика, транзистор VT1 відкриється і через навантаження потече струм. В якості навантаження передбачено реле, своїми контактами включає насос відкачки води або сигнальний пристрій. Замість реле можна включити зумер на відповідну напругу харчування або іншу логічну схему. Струм переходу колектор-емітер транзисторного ключа обмежений 40 мА. В якості реле підійде малопотужне РЕС15 на напругу спрацювання 7 … 8 В. Змінний резистор R1 регулює чутливість пристрою: в нижньому за схемою положенні движка R1 прилад не буде реагувати, а у верхньому положенні чутливість схеми максимальна – транзистор реагує навіть на слабкі струми, що проходять через датчик, тобто навантаження включиться навіть від ранкової роси.

Замикати контакти датчика Z1 не можна – станеться необоротний пробій транзистора. Напруга живлення схеми можна варіювати в широких межах від +4 до 10 В у залежності від застосовуваної схеми навантаження. Живлення схеми – постійну стабілізовану напругу, отримане від трансформаторного джерела.

Література: А. П. Кашкаров, А. Л. Бутов – Радіоаматорам схеми, Москва 2008