У медицині в лікувальних цілях іноді використовують іонізатор повітря. У побуті їх нерідко застосовують для очищення приміщення від пилу і мікробів та створення більш комфортних умов. Простий іонізатор можна виконати, скориставшись схемою, рис. 5.78. У ній висока напруга формується за рахунок індуктивного викиду противо-е.р.с. в котушці 1 трансформатора Т2, який виникає кожного разу після припинення струму через обмотку 2. Ця напруга випрямляється діодом VD4 і подається на випромінювач Е1.

Рис. 5.78. Схема генератора негативних іонів

В якості мережевого трансформатора Т1 можна скористатися уніфікованими, що забезпечують у вторинній обмотці струм до 0,8 А, а Т2 легко виготовити на основі будь-якого, використовуваного в генераторах малої розгорнення кольорових телевізорів, намотавши обмотку 2 – 8 … 12 витків, а в якості обмотки 1 підключити вже наявну, що містить найбільше число витків (високовольтну).

Схема показує тільки, як можна отримати високовольтна напруга, а для того щоб за допомогою цієї напруги створити легкі аероіони негативної полярності (саме вони володіють корисними властивостями), буде потрібно виготовити випромінювач Е1. Він виконується з дроту і повинен мати багато голчастих (гострих) закінчень. Форма і розміри конструкції великого значення не мають. Різні варіанти таких випромінювачів можна побачити в магазині – вони входять до складу побутових іонізаторів, виготовлених промисловістю (так звана “люстра Чижевського А. Л.”).

При невеликих розмірах випромінювача для прискорення циркуляції повітря в робочій зоні бажано встановити вентилятор (мотор М1 показаний на схемі), в цьому випадку більш інтенсивно проходить процес утворення аероіонів.

Література:
Радіоаматорам: корисні схеми, Книга 5. Шелестов І.П.