Рідкозустрічається в радіоаматорського лабораторії гетеродинний індикатор резонансуможна використовувати для оцінки резонансної частоти високочастотногоколивального контуру або параметрів його компонентів – ємності або індуктивності.Запропонована автором конструкція має малі габарити і в порівнянні з ГІР змагнітоелектричним індикатором більш зручна в експлуатації.

Длявизначення резонансної частоти коливального контуру в заданому діапазоніабо вимірювання малих значень індуктивності або ємності можна застосуватинескладний гетеродинний індикатор резонансу (ГІР) зі світловою індикацією. Йогосхема по-казана на рис. 1.

ГенераторВЧ зібраний на високочастотному транзисторі Ю “316А з резонансним контуром посхемою ємнісної трьох-точки Робочий діапазон частот – 110 … 170 МГц.Перебудову частоти генератора здійснюють зміною напруги на варикапів VD2змінним резистором R2. При роботі ненавантаженого генератора випрямленадіодом VD3 напруга закриває польовий транзистор VT2, струм через нього малий ісвітлодіод не світиться. Якщо ка тушку L1 генератора помістити в безпосереднійблизькості до котушки коливального контуру, то при налаштуванні ГІР в резонанс ззовнішнім коливальним контуром втрати, що вносяться цим контуром, збільшуютьсянастільки, що закриває напруга на затворі VT2 помітно зменшується.Світлодіод починає світитися, індіціруя збіг частоти настройкизв’язаних контурів.

Діапазончастот генератора можна змінити в деяких межах відповідним вибороміндуктивності котушки L1 або застосуванням іншого варикапа. Проте слід матина увазі, що при збільшенні числа витків котушки збільшується і власна(Межвитковое) ємність, що обмежує діапазон перебудови генератора.

Харчуваннядля ГІР можна використовувати від батареї гальванічних елементів з напругою 9У чи іншого зовнішнього блоку живлення. Спеціальний вимикач живлення в приладіне передбачений Для підвищення чутливості ГІР бажано підібрати польовийтранзистор VT2 (КПЗОЗБ) з мінімальним напругою відсічення.

ВЯк корпусу був використаний луджений жерстяної корпус від батареї”Крона”. Для установки змінного резистора R2 в центрі верхньої (по мал.2) частини корпусу свердлять отвір і ножицями від краю до цього отворуроблять проріз. Після установки резистора цей проріз запаюють. Для обертанняосі змінного резистора використано відповідне пластмасове зубчастеколіщатко, на якому зручно нанести цифрову шкалу частоти настройки ГІР.Світлодіод HL1 встановлюють поруч з коліщатком таким чином, щоб вінвиконував роль ризики для відліку частоти настройки. Для підвищення точності відлікукорпус індикатора можна обточити надфілем для додання йому трикутної форми(Як у світлодіодів серій КІПМ06, КІПМ07, які також можна застосувати в ційконструкції).

Практичновсі деталі монтують на невеликий платі, яка встановлюється всередині корпуса.Елементи VD1, VD4, R1, R2 і світлодіод HL1 монтують безпосередньо в корпусі.Котушка L1 складається з чотирьох витків дроту ПЕЛ 0,45, намотаного на оправцідіаметром 3 мм.Цю котушку припаюють із зовнішньої сторони плати (корпусу) таким чином, щобвідстань між котушкою і корпусом ГІР було близько 15 мм. Монтаж пристроюздійснюють у наступному порядку. У корпус встановлюють хустці роз’єму батареїз припаяними діодом VD4, яку фіксують Припаювання відрізків мідногодроти. Потім встановлюють змінний резистор з припаяними до ньогоелементами R1 і VD1. У корпус вклеюють світлодіод. Плату встанов-вають намісце після настройки, і припаюють відповідні висновки.

Принастроювання пристрою підбором резистора R4 в ланцюзі зміщення VT1 домагаютьсястійкої генерації у всьому діапазоні частот. Далі при крайньому нижньому (посхемою) положенні движка змінного резистора підбором резистора R6 в ланцюзізатвора польового транзистора КПЗОЗБ досягають мінімальної яскравості світіннясвітлодіода.

Калібруваннявиробляти краще за допомогою зразкового частотоміра або коливальних контурівз відомою резонансною частотою. Значення частоти видряпувати шилом напластмасовому коліщатку змінного резистора.

Передвиміром до клемної колодки ГІР під’єднують батарею або інше джереложивлення з напругою 9 В. Котушку L1 наближають до випробуваному контуру іобертають коліщатко до виникнення світіння індикатора HL1, напроти якого ізчитують частоту резонансу.

ПрацездатністьГІР можна перевірити введенням металевого предмета всередину котушки L1. Вцьому випадку також зростає витрата енергії контуру, про що негайно повідомитьзагоряння індикатора HL1.

Длявизначення індуктивності котушки до неї паралельно припаюють конденсатор звідомої ємністю, утворюючи “пробний” контур. Котушку при-борунаближають до перевіряється котушці, і обертанням коліщатка домагаються запалюванняіндикатора настройки, після чого за шкалою визначають частоту резонансу.Індуктивність випробуваної котушки Lx знаходять з відомих значень частотирезонансу F і ємності конденсатора С за формулою

Lx=
25330/(CF2),

деL – індуктивність котушки в мкГн; С – ємність зразкового конденсатора в пф; F -частота в МГц.

Оцінкуємності конденсатора виробляють аналогічно Збирають коливальний контур звипробуваної ємності Сх і зразковою індуктивності L і за допомогою приладувизначають його резонансну частоту F. Ємність обчислюють за формулою

Сх =
25330/(LF2).

Особливоефективно ГІР можна використовувати для визначення індуктивності котушок в часткимікрогенрі. Наприклад, котушка з восьми витків мідного дроту ПЕЛ 0,45 мм, Намо-танного нарізьбової частини використовуваного як оправлення гвинта МОЗ, має індуктивність 0,1мкГн.