Стежити за роботою аматорських радіостанцій можна і на радіоприймачі зі середньохвильового діапазону, якщо доповнити його KB конвертером. Пропонований конвертер виконаний на одній мікросхемі серії К217, що включає в себе чотири транзистора структури п – р – п. Він розрахований на прийом в аматорських діапазонах 10 м (28 … 29.7 МГц), 14 м (21 … 21,45 МГц), 20 м (14 … 14,35 МГц), 40 м (7 … 7,1 МГц), а також радіомовних станцій в діапазонах 25 м (11,7 … 11,97 МГц) і 31м (9,5 … 9,7 МГц). Прийом ведеться на кімнатну або зовнішню антену. Налаштовуються на радіостанції змінним конденсатором радіоприймача. Розглянемо роботу конвертера по його принциповою схемою. У показаному положенні контактів перемикача S1 ​​антена W1 підключена до гнізда Х1.2, сполученого з антенним входом радіоприймача. Харчування на конвертер не подається. Щоб включити конвертер, натискають кнопку перемикача S1. Його група контактів S1.1 підключає антену через конденсатор С1 до контактних групах перемикачів S2 – S7, комутуючим вхідні контури конвертера. Одночасно група контактів S1.2 подає на конвертер харчування, а група S1.3 включає індикатор – світлодіод V9.

Припустимо, обраний діапазон 10 м і натиснута кнопка перемикача S2. Тоді до антени буде підключений контур L1 C15, сигнал з якого подається через конденсатор С4 на базу транзистора V4, працюючого змішувачем. Одночасно до транзисторам V5, V6 гетеродина буде підключений через конденсатор С8 контур L8C21. Високочастотна напруга гетеродина через котушку зв’язку L7 і конденсатор С7 надходить в емітерний ланцюг транзистора змішувача. Сигнал проміжної частоти (вона обрана в даному випадку близько 1 МГц) надходить на вхід радіомовного приймача. Аналогічно працює конвертер і при натисканні кнопок перемикачів інших діапазонів. Встановлені на вході конвертера Діоди VI, V2 захищають його і радіомовний приймач від виходу з ладу при попаданні з антени сигналів великої амплітуди.

Конвертор живиться від джерела постійного струму напругою 9 … 12 В. подавати на змішувач і підсилювач проміжної частоти напруга стабілізується параметричним стабілізатором, виконаним на стабілітроні V8. Напруга на гетеродин подається з іншого стабілізатора, зібраного на стабілітроні V7.

Котушки намотані на готові каркаси зовнішнім діаметром 4 мм, висотою 10 мм, з подстроечніком з карбонільного заліза від броньових магнітопроводів СБ-12а. Для котушок вхідних контурів використовують дріт ПЕВ – 1 0,2. Котушка L1 містить 11 витків з відведенням від 3-го витка, рахуючи від нижнього за схемою виведення, L2 – 12,5 витка з відведенням теж від 3 – го витка; L3 – 14,5 витка з відведенням від 4 – го витка: L4 – 17,6 витка з відведенням від 4-го витка; L5 і L6 – по 20,7 витка з відведенням від 6 – го витка. Котушки гетеродина намотують проводом ПЕЛШО 0,15, а котушки зв’язку – ПЕВ-1 0,2. Котушка L8 містить 10,5 витка, L10 – 12, L12 – 14, L14 – 17, L18 – по 19,3 витка. Всі котушки зв’язку повинні містити по 3 витки.

Мікросхему допустимо замінити чотирма високочастотними транзисторами КТ312Б або аналогічними. Налагодження конвертера починають з перевірки зазначених на схемі режимів роботи транзисторів. Кнопки перемикачів діапазонів поки не натискають. Потім перевіряють роботу гетеродина, підключивши (через конденсатор ємністю приблизно 1000 пф) до колектора транзистора V6 осцилограф типу С1 -65. На екрані осцилографа повинні спостерігатися прямокутні імпульси. При відсутності їх слід підібрати резистор R8. Далі натискають кнопку будь-якого перемикача діапазонів – на екрані повинні з’явитися високочастотні коливання синусоїдальної форми. Частота коливань буде змінюватися при обертанні відповідного подстроечніка контуру гетеродина.

   

Наступний етап – установка частоти гетеродина і підстроювання вхідних контурів. Тепер до конвертера підключають мовний радіоприймач, налаштований на частоту 1 МГц (довжина хвилі 300 м). а на вхід конвертора (гніздо Х1) подають модульований сигнал від ВЧ генератора. Частота сигналу повинна відповідати середній частоті перевіряється діапазону (наприклад, для діапазону 10 м встановлюють частоту 28,85 МГц). Крім того, до виходу приймача підключають вольтметр змінного струму. Обертаючи подстроечнік котушки гетеродина, домагаються найбільшої гучності звуку в радіоприймачі (вихідний сигнал генератора в міру збільшення гучності звуку зменшують), а подстроечніком котушки вхідного контуру встановлюють найбільші показання вольтметра.

Так поступають на кожному діапазоні, після чого подстроечніком фіксують спеціальним мастилом пли фарбою. Опис конвертера і його друкована плата наводяться в [43].

   
Література:
Миколаїв А.П., Малкіна М.В.
Н82 500 схем для радіоаматорів. Уфа.: SASHKIN SOFT, 1998, 155 с., З іл, – Бібліогр. По головам.